Кость (Костянти́н) Миха́йлович Герасиме́нко (, с. Прихідьки, нині Пирятинського району Полтавської області — 27 вересня (або 2 жовтня) 1942, Магрі) — український поет, драматург, журналіст.

Життєпис Народився в родині вчителя. 1927 року закінчив педагогічні курси в Пирятині. Два роки вчителював у Донбасі. Служив у Червоній армії, потім знову деякий час учителював на Донбасі. Брав активну участь в роботі письменницької організації Союз пролетарських письменників Донбасу «Забой».

1935 року переїхав до Києва, працював на Київській кінофабриці.

1939 року брав участь у поході Червоної армії в Західну Україну. Під час німецько-радянської війни був військовим кореспондентом. Працював у газетах «Знамя Родины», «Звезда Советов». Помер 27 вересня (за військовими документами, 2 жовтняГерасименко Константин Михайлович) 1942 року від гангрени у шпиталі селища Магрі (тепер в межах міста Сочі). Ймовірно, похований у братській могилі в МагріБув він і солдатом, і поетом… —— Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара.

Донька Марина Герасименко (1941—2003) — акторка, народна артистка УРСР. Дружина — мистецтвознавиця Ірина Вериківська (1921—2011).

Творчість Друкувався від 1925 року.

Твори Герасименка відзначаються високою емоційністю, задушевністю. філософською зосередженістю поетичної думки. Творчість поета високо цінував Максим Рильський, який присвятив йому свій вірш «Ніч колихала так ласкаво»Герасименко Кость — ЕСУ. «Він був простий, навіть підкреслено простий, інколи ніби аж до суворості; в житті він ненавидів усяку позу та афектацію, він гостро відчував найменшу фальш… і в людських відносинах, і в книжках» — згадував РильськийКость Герасименко (1907—1942).

Крім віршів і п'єс, писав також нариси, оповідання, літературно-критичні статті. Окремі твори Герасименка перекладено російською, білоруською, молдавською, болгарською, англійською мовами.

Переклав деякі поетичні твори: з польської мови — Адама Міцкевича, з російської мови — Володимира Маяковського, Павла Безпощадного.

Серед псевдонімів Герасименка — І. Іринін, Сьомушкін, Єрафей, Партизан Дед Мороз, Гер. Ко

Шлях донецький весь поріс димами. Ідемо і день, і два, і три, I підводяться, як стяг, над нами, Друже, сині і рвучкі вітри. Сонце устає і знову падає. І гудуть, усе гудуть дроти. Чується мені в дротах балада, Пісню про завод вчуваєш ти. Я змовкаю інколи, але не тому, Що не вистачає в мене слів. Як це розказать, що по-другому Йтимуть люди на оцій землі! …Край великий не впізнать на мапі, Повен сонця і великих дум, I берези здіймуть білі лапи В радісному нашому саду. Будуть сипатись, як дощ, достиглі зорі Прямо в серце, прямо у нутро. І серцями люди заговорять, Повертається з землі У жили кров..

Вшанування пам'яті У 1961 році іменем Костя Михайловича названа вулиця у Святошинському районі Києва. У 1967 році в Пирятині, на фасаді школи (тепер ліцей), де навчався Кость Герасименко, на його честь встановлена меморіальна дошка.

Збірки віршів «Зріст» (1933). «Вересень» (1935). «Пам'ять» (1938). «Дорога» (1939). «Портрет» (1941). «На південному фронті» (1942) — російською мовою. Вмішено вірші героїко-патріотичного звучання.

Драматичні твори «При битій дорозі» (1939) — за поемою Тараса Шевченка «Катерина». Лібрето до опери «Наймичка» (1940) — у співавторстві з композитором Михайлом Вериківським. Драматична поема «Легенда» (1940) — поставлено 1941 в Одеському театрі Революції. Того ж року відзначено першою перемією на Всесоюзному конкурсі на найкращу п'єсу. Опубліковано 1957 під назвою «Легенда про матір». Твір присвячено подіям громадянської війни 1918—1920 та боротьбі за утвердження радянської влади в Україні.

Посмертні видання «Вибране» (1946). «Поезії» (1950). «Вибране» (Київ, 1955). «Поезії» (Київ, 1966). «Пам'ять» (Київ, 1977). «Поезії» (Київ, 1985). «Рассказ про песню» (Москва, 1958).

Література  — С. 85. Мельничук Б. І. Герасименко Кость (Костянтин) Михайлович //  — С. 409. Герасименко Кость Михайлович // Рильський Максим. Поети-бійці // Вітчизна. — 1952. — № 6. Савченко М. Поет-воїн // Вітчизна. — 1962. — № 9. Мельничук Б. Кость Герасименко // Письменики Радянської України. — Випуск 9. — К., 1979. Гросов О. Я. Він неповторний, як світ і час: До 100-річчя від дня народження Костянтина Михайловича Герасименка (1907—1942) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2007 рік. — Донецьк, 2006. — С. 60-61.

Примітки

Посилання Герасименко К. Пам'ять: поезії / К. Герасименко. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1938. — 93, 2 с.