Михайло Ахманов (), справжнє ім'я Михайло Сергійович Нахмансон (, , Ленінград — , Санкт-Петербург) — російський письменник-фантаст, перекладач фантастики, вчений-фізик та автор науково-популярної літератури, переважно присвяченій цукровому діабету.Умер писатель-фантаст и переводчик Михаил Ахманов Лауреат премії імені Олександра Бєляєва за 2002 рік як перекладач.
Біографія Михайло Нахмансон народився у Ленінграді в сім'ї військового лікаря єврейського походження. У дитинстві сім'я часто змінювала місце проживання, і майбутній письменник у шкільному віці вчився аж у десяти школах, що не завадило йому закінчити школу в Смоленську із золотою медаллю. Михайла Нахмансона в шкільні роки особливо цікавили фізика, математика, а також література. Вже з дитинства майбутній письменник полюбив пригодницькі книжки, і вже у 18 років написав свій перший роман «Півню не кричати на зорі», який, утім, так і не був опублікований. Після закінчення школи Нахмансон навчався на фізичному факультеті Ленінградського університету, після закінчення якого навчався в аспірантурі на цьому ж факультеті, та захистив кандидатську дисертацію в 1971 році. Проте після захисту дисертації у зв'язку з його єврейським походженням Михайло Нахмансон не міг влаштуватися в жодній науковій установі Ленінграда за спеціальністю, зумівши знайти роботу лише в конструкторському бюро рентгенівської апаратури. У цій установі, яка за кілька років реорганізвана в Інститут наукового приладобудування, він пропрацював більше 20 років, ставши спочатку завідувачем лабораторії інституту, а пізніше й керівником окремого новоствореного наукового підприємства «Комп'ютерна фізика». У цій організації Михайло Нахмансон працював до 1998 року, після чого став професійним літератором.
Помер Михайло Ахманов (Нахмансон) 10 січня в Санкт-Петербурзі, причина смерті літератора не названа.
Літературна творчість Літературну творчість Михайло Нахмансон розпочав дещо випадково, після того, як його син, що навчався в спеціалізованій англомовній школі, приніс батькові твори в оригіналі на англійській мові романи Стерлінга Ланьє «Подорож Єро» і Філіпа Хосе Фармера «Казковий корабель», зазначивши, що батькові не вдасться прочитати їх у оригіналі. Проте Нахмансону-старшому вдалось не лише прочитати їх, а й перекласти на російську мову. Після цього він розпочав перекладацьку діяльність, першим його офіційним перекладом стала повість Альфреда ван Вогта «Втрати: п'ятдесят сонць». Надалі Михайло Нахмансон перекладав інші твори Ланьє та Фармера, а також твори Енн Маккефрі та Едварда Елмера Сміта. У цей час він розпочав перекладати літературну серію Джеффрі Лорда «Пригоди Ричарда Блейда», яка складється приблизно з 30 творів, проте замовникам вдалось знайти лише 6 з них, і перекладачу запропонували доповнити цю серію самостійно. Михайло Нахмансон погодився, і написав ще кілька оригінальних романів цієї серії під псевдонімом Дж. Лерд, які й стали його першими опублікованими літературними творами. Надалі Нахмансон доповнював російською мовою серію творів про Конана-варвара під псевдонімом Майкл Менсон. Паралельно він розпочав писати й твори з самостійно розробленим сюжетом, як фантастичні, так і історичні. Першою його книгою з оригінальним сюжетом став роман «Криваве око Сарпедіона», який вийшов друком в 1993 році під справжнім іменем автора, пізніші твори вже написані під його основним псевдонімом «Михайло Ахманов». Твори Ахманова написані у різноманітній фантастичній тематиці, та включають у себе як твори з альтернативної історії (зокрема «Ассирійські танки у воріт Мемфіса», «Вікно в Європу»), так і твори класичної наукової фантастики та фентезі, які входять у низку циклів творів письменника (зокрема «Двеллери», «Хроніки Дженнака», «Дік Саймон», «Ті, що прийшли з мороку»). Також письменник написав спільний твір разом із британським письменником Крісом Гілмором «Капітан Френч, або Пошуки раю», та продовження серії творів Гаррі Гаррісона «Світ смерті». Відомим Михайло Ахманов також своїми науково-популярними книгами про цукровий діабет, частина з яких написана у співавторстві з петербурзьким лікарем-ендокринологом Хаврою Астаміровою.
Нагороди та премії У 2002 році Михайло Ахманов отримав премію імені Олександра Бєляєва як перекладач.
Вибрана бібліографія
Цикл «Двеллери» Скифы пируют на закате (1996) Странник, пришедший издалека (1996)
Цикл «Хроніки Дженнака» Другая половина мира (1997) Пятая скрижаль (1997) Дженнак Неуязвимый (2010) Цена светлой крови (2011)
Цикл «Дік Саймон» Тень Ветра (1998) Тень Земли (1999)
Цикл «Ті, що прийшли з мороку» Вторжение (2005) Ответный удар (2005) Бойцы Данвейта (2005) Тёмные небеса (2006) Врата Галактики (2009) Миссия доброй воли (2011)
Цикл «Івар Тревельян» Посланец небес (2005) Далёкий Сайкат (2006) Недостающее звено (2006) Меч над пропастью (2007) Консул Тревельян (2013) Защитник (2014)
Цикл «Умовні часи» Ассирийские танки у врат Мемфиса (2008) Окно в Европу (2010)
Науково-популярні твори 1998 — Настольная книга диабетика (Співавтор: Хавра Астамірова) 1999 — Диабет: стратегия выживания 2000 — Диабет в пожилом возрасте 2000 — Как поступить в американский университет и учиться в нем бесплатно 2002 — Вода, которую мы пьем 2002 — Сладкое без сахара 2003 — Большая энциклопедия диабетика (Співавтор: Хавра Астамірова) 2003 — Диабет — не приговор 2005 — Оглянись — пришельцы рядом! 2005 — Первая помощь диабетику (Співавтор: Хавра Астамірова) 2006 — Диабет: Последние новости 2007 — Жизнь с диабетом. Книга психологической поддержки 2008 — Биография и автобиография 2009 — Альтернативные методы лечения сахарного диабета. Правда и вымысел (Співавтор: Хавра Астамирова) 2010 — Диабет. Жизнь продолжается! Всё о вашем диабете 2012—220 рецептов для здоровья диабетика 2013 — Диабет. Всё под контролем 2014 — Литературный талант. Как написать бестселлер
Примітки
Посилання Ахманов Михаил Сергеевич Михайло Ахманов на сайті fantlab.ru Михайло Ахманов на LiveLib