Ілляш Караїмович ( ) — козацький отаман, військовик Речі Посполитої. Полковник Переяславського полку реєстрових козаків, старший Війська Запорозького реєстрового (1637–1638). Брав участь у придушенні повстання Павлюка 1637 року, повстання Острянина 1638 року. У джерелах відомий також як Іван Ілляш та Ілляш Ормянчик.
Життєпис Ілляш Караїмович походив з караїмського князівського роду Узунів«Известия караимского Духовного Правления» № 1 за 1918г. С. 5. «Военная энциклопедия» т.14, C. 437.Мицик Ю. [http://www.patent.net.ua/intellectus/cossacks/337/ua.html Євреї-козаки // Інтелектус
У квітні 1634 року, під час Смоленської війни Речі Посполитої з Московським царством Ілляш Караїмович разом із Яковом Острянином командував загоном козаків, що входив до корпусу Лукаша Жолкевського та князя Вишневецького, який невдало облягав Сєвськ.
У 1638 році: воював проти повстанців Острянина поблизу Говтви, де командував кількома тисячами реєстровцівСражение коронных войск с Острянином у Голтвы // Коли земля стогнала: друга половина XVI — перша половина XVII ст. / У поряд, і передм. В. О. Щербака.— К.: Україна, 1995. — 432 с. — С. 414. — (Серія «Історія України в прозових творах та документах»). — ISBN 5-319-01072-9. . під командуванням Ілляша Караїмовича та інших козацьких старшин 4-тисячне реєстрове військо спільно з польськими загонами здійснило невдалий похід на Запорожжя, щоб оволодіти Січчю: запорожці на чолі з кошовим Дмитром Гунею, відбили штурм, а значна частина реєстровців перейшла на їх бік.
1646 року Ілляш Караїмович, разом із козацькою старшиною, серед якої були Іван Барабаш і Богдан Хмельницький, отримали від короля Владислава IV у Варшаві привілеї і гроші на виготовлення човнів для майбутньої війни з ТуреччиноюЗа народними думами і даними Літопису Самовидця, Хмельницький хитрощами забрав у Ілляша (Самовидець називає його Іваном Ілляшем та Ілляшем Ормянчиком ) королівські листи, з якими рушив на Запорожжя піднімати повстання..
1648 року, на початку Хмельниччини, Караїмович і Барабаш виступили на чолі реєстровців проти військ Хмельницького. Проте 4 травня 1648 року на раді в Кам'яному Затоні реєстрові козаки вирішили перейти на бік повстанців, а Караїмовича і Барабаша скарали на смерть.
Коментарі
Примітки
Джерела В. О. Щербак Караїмович Ілляш // Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с. Дзира Я. І. Українська історіографія другої половини XVII ст. та перекази про Богдана Хмельницького // Історіографічні дослідження в Українській РСР. — вип. l. — К., 1968. — С. 178—186. Яворницький Д. І. Історія запорозьських козаків. Т.2. Коментарі Г. Я. Сергіенка Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська / Упорядник Якимович Б. З.. — 4-те вид., змін. І доп. — Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992) Іван Крип'якевич. До характеристики Іляша Караімовича // Записки НТШ, 1915. — Т. 122.
Посилання Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус
ПопередникПавло Павлюк Гетьман України1638 НаступникЯків Острянин