Черня́вка — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Роська (притока Росі) за 29 км на північний захід від смт Оратів. Населення становить 798 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).
Історія
Давні часи Між селами Плисків і Чернявка виявлене багатошарове стародавнє поселення. Воно займає невисокий мис, утворений річкою Роською та невеликим яром. Досліджене експедицією Бердичівського соціально-історичного музею під керівництвом Т. М. Мовчанівського в 1927—28 рр. Досліджена площа 370 м². Виявлені культурні шари заключної фази раннього етапу та пізнього етапу трипільської культури, а також, білогрудівської культури ХІ-ІХ ст. до н. е., ранньоскіфського часу та черняхівської культури. Частина колекцій зберігається у фондах Національного музею історії України. Різночасові археологічні комплекси з пам'ятки Плисків-Чернявка вказують на її тривале існування, починаючи з раннього ТрипілляРадієвська Т. М. Поселення доби міді — раннього заліза поблизу сс. Плисків та Чернявка Вінницької області // Археологія. — 1989. — № 4. — С. 82-91.
Заснування Чернявки В обліковій картці села на сайті Верховної Ради України вказано, що Чернявка заснована в 1640 році. Проте є писемні джерела, у яких Чернявка згадується перед цим роком. Так, наприклад, у одному з них указується, що в 1620-х роках це вже був значний населений пункт, містечко.Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 532. Виходячи з цього, логічно припустити, що Чернявка була заснована значно раніше. Влітку 2011 року в селі святкували його 500-річчяКавун М. Святкувала Чернявка 500-річчя // Вінниччина. — 2011. — 17 червня. — С. 13., отже, вважається, що воно було засноване 1511 року.
Перші державці Чернявки Спочатку територія майбутньої Чернявки відносилася до Вінницького, пізніше до Брацлавського повіту Брацлавського воєводства.
Шляхтич Семен Кошка купив у Романа Ладижинського та його дружини Любки Єсманівни селище Плисків «со всѣм с тим, как сѩ ис стародавна ᴕ своих границах маєтсѩ, з лєсы, з дубровами и с пасєками, и с ставы, с полми и сєножатми, и з рєками, и з бобровыми гоны, и з зєрємєны» 4 квітня 1510 рокуZiemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 3 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 22. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 11. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1897 (Lwów: w Drukarni J. Filipowicza).– S. 606. за 12 кіп литовських грошейArchiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka. — T. III. (1432—1534). — Lwow: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1890. — S. 75., на що дістав підтвердження від тодішнього брацлавського старости, князя Костянтина Івановича Острозького 6 серпня 1509 рокуArchiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka. — T. III. (1432—1534). — Lwow: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1890. — S. 66. та від короля Сигізмунда І 29 серпня 1518 рокуДокументи Брацлавського воєводства 1566—1606 років / Упор. М. Крикун, О. Піддубняк. — Львів, 2008. — ISBN 966-8868-02-1. — С. 389; 393—394; 397.Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka. — T. III. (1432—1534). — Lwow: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1890. — S. 177..
У середині XVI ст. (1552) місцевість навколо Плискова була пусткою, використовувалася здебільшого уходниками-болохівцями, яким шляхтичі Кошки здавали їх у використанняZiemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 3 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego. // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 22. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 11. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1897 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza).– S. 715.. Згідно з записом у Брацлавській гродській книзі від 6 серпня й у Луцькій земській книзі від 7 жовтня 1585 року, пан Іван Юхнович Кошка, брацлавський земський суддя, батько майбутнього гетьмана Самійла Кішки, відступив князеві Костянтину Василю Острозькому в заставу за 10 000 литовських грошів свої і свого молодшого брата Андрія маєтки, серед яких зазначені селище Плисків, Ханєв (Ганнівка), Дчозов (Зозів), Ошитков (Очитків), Тетіїв тощо. Кордон між володіннями князя Острозького та князя Януша Збаразького пролягав, у тому числі, по річці РоськаДокументи Брацлавського воєводства 1566—1606 років / Упор. М. Крикун, О. Піддубняк. — Львів, 2008. — ISBN 966-8868-02-1. — С. 383—387.. У цьому документі Чернявка не згадується, але її територія входила до окреслених у ньому володінь К. В. Острозького. 1596 року цей князь викупив вищевказані землі у пана КошкиZiemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 3 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 22. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 11. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1897 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza).– S. 603; 606..
Після розподілу 1603 року володінь князя К. В. Острозького між його синами, Чернявка дісталася старшому з них — князю Янушу Острозькому. 18 листопада 1608 року возні завірили межові знаки, які визначали межі маєтностей князя Януша Острозького: П'ятигорів, Тетієва, Чернявки, Вишина та Зозова, від маєтностей князів Юрія та Криштофа Збаразьких: Погребищ, Животова та ПрилукиАрхив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 7: Т. 1.: Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. — С. 263—266.. Цей запис є однією з найперших згадок власне про Чернявку в документах. Під владою князів Острозьких вона досить швидко розбудувалася й стала значним населеним пунктом.
Уже в 1609 та 1630 роках Чернявка згадується як містечко в Актах Коронного трибуналуКрикун М. Брацлавське воєводство у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2008. — ISBN 978-966-8197-52-9. — С. 264.. У першому випадку 2 червня 1609 року Коронним трибуналом було затверджено визначені вище кордони між володіннями князів Збаразьких та князя Я. ОстрозькогоZiemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 2 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 21. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 10. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1894 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza). — S. 551—552..
Після смерті князя Януша Острозького 1620 року та розподілів маєтностей родини Острозьких, Чернявка, імовірно, потрапила до коронних маєтностей. Принаймні з кінця 1620-х років вона знаходилася у власності родини Чарнецьких — очевидно була надана за військову службу Стефану Чарнецькому, на той час хорунжому легкої кавалерії. Він, будучи державцем містечка Чернявки, 1629 року сплачував з останнього подимне з 323 будинків в сумі 161 злотий та 15 грошівАрхив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 7: Т. 2.: Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — С. 397.Ziemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 1 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa) ; t. 20. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 9. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1894 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza). — S. 132..
На карті Г. Левассера де Боплана 1639 року, котра була фіналізована 1648 року В. Гондіусом, Чернявка позначена як село.
Роки Хмельниччини та Руїни У роки Хмельниччини Чернявка територіально відносилася спочатку до Животівського полку, після 1649 року до Вінницького (Кальницького) полку. Містечко, очевидно, сильно постраждало від військових дій. Воно згадується як знелюднене, «пусте місто» у «Переписних книгах приведених до присяги на підданство царю Алєксєю Міхайловічу жителів малоросійських міст» (1654)Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 10: (Доп. к т. 3): [Переговоры об условиях соединения Малороссии с Великою Россиею. 1653—1654]. — СПб.: Тип. брат. Пантелеевых, 1878. — С. 303 та «Перечне городов, городков, мест и местечек в Черкаських полках. 1654–1656»: «Да у Вінницькому полку пусті (безлюдні?) міста Прилуки (тепер с. Стара Прилука), Липовець, Чехов, Чернявка, Чагуй (тепер Чагів), Бабин Урат (Оратів?)»Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Кальницький козацький полк (1648—1711 рр.) — 2-е виправ. і допов. вид. — Київ: Логос, 2011. — С. 55.. Очевидно, великого спустошення Чернявка зазнала від свого ж таки державця, Стефана Чарнецького, війська якого у березні 1653 року під час карального походу вирізали всіх жителів Погребища, Самгородка, Прилуки, Липовця та навколишніх населених пунктів.
У Статейному списку московського посла, полковника і голови стрілецького Аврама Лопухіна, зазначено, що 1656 року гетьман Б. Хмельницький та Генеральний писар І. Виговський повідомили йому, що цього ж року «містечка Чернец.. того города Кальника і містечко… Чернеци, прийшли ляхи, людей посікли без залишку і життя їх відібрали…» (у документі пропуски імовірно через його пошкодження)Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 8: 1668—1669, 1648—1657. — СПб.: Тип. В. В. Пратц, 1873. — С. 393.. Так, як із можливих варіантів населених пунктів саме Чернявка належала до Кальницького полку й лежала ближче до Кальника, ніж Чернівці, можна припустити, що в цьому документі мова йде саме про неї. Отже, містечко знову зазнало спустошення та руйнувань.
Невдовзі містечко відновилося, адже 1664 року «з містечка Чернявки його милості пана Марціна Чарнецького (підкоморія брацлавського, другого сина Стефана ЧарнецькогоHerbarz wielu domow Korony Polskiey y W. X. Litewskiego dla niezupełnego opisania, albo opuszczenia, y wielu odmiennosci nieprzyzwoitych, za dawnych y poznieyszych autorow, herby z rodowitoscią wyrazających, nie mało dotąt ukrzywdzonych, zebraniem wielu familii we dwa tomy…, t. 2. — S. 68. з 30 будинків, 1 млина потрібно було сплатити 47 злотих»Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 7: Т. 2: Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — С. 543.. Фактично, протягом 35 років буремних подій Хмельниччини та Руїни, кількість заселених будинків у Чернявці, з яких сплачувався подимний податок, зменшилася в 10,2 рази!
Жителі Чернявки, імовірно, брали активну участь у Правобережному повстанні 1664—1665 років, адже у червні 1664 року загін польської кавалерії під керівництвом ротмістра Станіслава Лужецького штурмував це «бунтівне» містоŁaski M. Zjawisko klientelizmu w siademnastowiecznej Rzeczypospolitej obojga narodów na przykładzie postaci pułkownika Stanisława Karola Łużeckiego // Inskrypcje. Półrocznik, R. VI 2018, z. 2 (11), ISSN 2300-3243. — S. 186..