Мо́нчин — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області.
Розташоване за 26 км від адміністративного центру громади, міста ПогребищеМончин. // — С. 529. Населення становить 609 осіб.
Географія Селом тече струмок Селець.
Селом тече річка Вільшанка. Історія Село було заселене українськими переселенцями в І пол. XVIII століття.
Вперше на карті Мончин показано на «Генеральній карті Київської губернії», виданій у Санкт-Петербурзі у 1824 році. Станом на 1864 рік в селі Мончин (розміщене при вершині струмка Вільшанка в 1 верстві від Сопина) проживало 892 осіби, при ньому було 2084 десятин землі. Також існувала дерев'яна церква Богородична 6-го класу, побудована в 1756 році. Маєток, село та селяни-кріпаки належать потомкам Ігнатія КорнелевськогоПохілевич І. Історико-статистичний опис Київської губернії. — К., 1864..
Був волосним центром Мончинської волості, після її розформування увійшов до складу Спичинецької волості.
У березні 1923 стає частиною Самгородського району Бердичівської округи на Київщині.Постанова Президії ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
17 червня 1925 Самгородський район розформований, територія Мончинської сільради передана до складу Погребищенського району Бердичівської округи на Київщині.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
У лютому 1932 Погребищенський район став частиною новоутвореної Вінницької області.Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР»
1933 році під час голодомору померло 280 односельчан.
В середині 30-х рр. XX ст. біля села була побудована одноколійна залізниця зі станцією Мончин.
Під час Другої світової війни село було окуповане фашистами у другій половині липня 1941 року. На станції стояла німецька залога. У 1941 і 1943 роках через станцію проходили евакуйовані вантажні поїзди, які були зупинені через підрив колії літаками. Червоною армією село було зайняте 2 січня 1944 року.Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
Після завершення війни залізничне сполучення було відновлене лише в середині 1950-х років.
На початку 1970-х років за місцевим колгоспом ім. Леніна було закріплено 4291 га землі, у тому числі 3544 га орної. Господарство було рільничо-тваринницького напрямку. В селі була середня школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Видавалася багатотиражна газета «Шляхом Леніна».
У 1995 році залізничний рух був припинений через нерентабельність.
Протягом лютого-квітня 2011 року в селі проходила робота, що до координації дій людей і установ що до газифікації села. А протягом травня-серпня проходили роботи по укладці газових труб загалом ≈ 20 км. В листопаді було установлено газорозподільчу станцію. І лише 20 квітня 2012 року відбулися заходи з введення в експлуатацію газопроводу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району.
Населення За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 601 особи,Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // із них 98,36 % зазначили рідною мову українську, 0,99 % — російську, 0,33 % — білоруську.Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. //
+Населення Мончина в різні роки Рік 1897 ~1900 ~1902 ~1972 1989Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // 2001 Кількість осіб 1236 740 609 Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,36% російська 0,99% інші 0,65%
Відомі люди Горобчук Іван Іванович — живописець. Янчук Василь Зіновійович — професор, доктор юридичних наук.
Працювали в селі У двадцяті роки минулого століття у Мончині, після закінчення учительської семінарії, викладацькою роботою займався Дмитро Заянчківський. Майбутній дитячий письменник, член літературного об'єднання "Плуг", автор п'єси "Тарасик" - про дитячі роки Тараса Шевченка - (Х.; К., 1925). У селі організував хату-читальню, хор і драматичний гурток.
Література SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I INWYCH KRAJOW SLOWLANSKICIH И. Похілевич. Описаніе Киевской губерніи (Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ дерееняхъ, селахь, местечкахъ и городахъ, вь пределахь губерніи находящихся). — К., 1864 Мо́нчин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529
Примітки
Посилання Погода в селі Мончин Метрики церкви села Мончин на Google Sites Опис київської губернії на Google Sites Стаття про газифікацію села Мончин на сайті Погребищенської районної ради
Центральний державний історичний архів України. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів. Мончин