Сем Вонамейкер (, при народженні Воттенмейкер (; , Чикаго — , Лондон) — американський актор і кінорежисер українсько-єврейського походження.
Життєпис Сем Вонамейкер народився під ім'ям Самуель Воттенмейкер у Чикаго, у 1919 році в сім'ї незаможних єврейських емігрантів з України (Миколаїва) — Мауріса та Моллі Воттенмакерів. Третя і наймолодша дитина. Він мав двох старших братів.
Перші акторські кроки він робив на сцені літніх театрів наприкінці 1930-х років ХХ століття. У 50-х роках він уже виступав на Бродвеї. У 1943—1947 роках служив в армії.
У фільмі 2019 року «Одного разу в … Голлівуді» (режисер Квентін Тарантіно) роль Вонамейкера виконав актор Ніколас Хеммонд.
Дочка Сема — популярна акторка Зої Вонамейкер.
Діяльність у CPUSA У 1943 році він приєднався до Комуністичної партії США (CPUSA) і був її активним діячем. У 1952 році, перебуваючи у Великій Британії та беручи участь у зйомках фільму «Mr. Denning Drives North» він дізнався, що його внесли в Голлівудський чорний список. Він публічно засудив ініціатора Джозефа Маккарті та заявив, що він залишається у Великій Британії.
У новій країні наступні два десятиліття він працював актором, режисером та продюсером. Хоча згодом багато разів працював у Штатах, він не схотів повернутися на батьківщину. Помер у Лондоні 18 грудня 1993 року від раку простати.
Перебування в Англії Під час перебування на островах він став великим любителем мистецтва Шекспіра, яким він залишився на все життя. Він виступав, серед інших в Меморіальному театрі Шекспіра в Стратфорді та в Новому театрі Шекспіра в Ліверпулі. У 1950-х і 1970-х роках він був продюсером і режисером театральних п'єс, поставлених у лондонських театрах, включаючи постановки в Королівському театрі Ковент-Гарден. Він також був одним із режисерів святкування дня народження Шекспіра в 1974 році. На початку 1980-х він також зарекомендував себе як оперний режисер, а його найвищим досягненням у цій галузі стала постановка «Аїди» Верді з Лучано Паваротті в Опері Сан-Франциско.
Він був засновником «Shakespeare Globe Trust» (1970), зусилля якого призвели до реконструкції театру «Глобус» у Лондоні. Він не побачив завершення свого проєкту — театр Глобус був урочисто відкритий у присутності королеви Єлизавети II у червні 1997 року, через три роки після смерті актора. Вшанування його діяльності з реконструкції цього театру — це пам'ятна дошка, розміщена на одній із стін реконструйованого театру та «Плейхаус Сем Вонамейкер» — одна із сцен комплексу, названа його ім'ям. За свій внесок у реконструкцію цього театру в 1993 році він був нагороджений орденом Британської імперії. Він також був нагороджений медаллю Бенджаміна Франкліна, висунутий Королівським товариством мистецтв.
Особисте життя У 1940 році він одружився з канадською актрисою та радіоведучою Шарлоттою Голланд, з якою залишився одружений до смерті. У 1970 році він вступив у тісні стосунки з американською актрисою Ян Стерлінг. Він залишив після себе трьох дочок: Еббі, Джессіку та Зою (актрису)Prywatna strona Zoë Wanamaker.
Фільмографія : «Тарас Бульба» / Taras Bulba — гетьман Філіпенко : «Шпигун, що прийшов із холоду» / The Spy Who Came In from the Cold — агент Пітерс : «Повітряні пригоди» / Those Magnificent Men in Their Flying Machines — Джордж Грубер : «Подорож проклятих» / Voyage of the Damned — Карл Розен : «Смерть на Нілі» / Death on the Nile — Рокфорд : «Рядовий Бенджамін» / Private Benjamin — Тедді Бенджамін : «Нечесна угода» / Raw Deal — Луїджі Петровіта : «Бебі-бум» / Baby Boom — Фріц Кьортіс : «Супермен 4: У пошуках миру» / Superman IV: The Quest for Peace — Девід Варфілд : «Невдахи» / Pure Luck — Гайсміт
Примітки
Посилання