Мая́нів — село в Україні, у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 257 осіб (станом на 2023 рік)Соціальний паспорт.

Географія Село розташоване на заході Вінницького району на кордоні із Жмеринським на трьох пагорбах, за 18 км від селища Тиврів, в 32 км від Вінниці, 20 км від Жмеринки, 13 км від Гнівані.

Сусідні населені пункти:

Клімат і ґрунти Як зазначав на рубежі XIX — XX ст. дослідник Ю. Сіцінський, на «місті села колись були ліси», а «завдяки розташуванню на височині та рясноті садів, у кліматичному відношенні місцевість Маянова благодатна». «Ґрунт — чорнозем, місцями — глина, середньої родючості» — С. 276. Історія

Давнина На місті села виявлено неолітичну стоянку (VI — IV тис. до н. е.), на шляху до Гришівців — городище овальної форми з валами епохи бронзи (XI — Х ст. до н. е.). — С. 58, 62. Пам'ятками залізної доби є залишки криці, знайдені у Маянові. — С. 15.

Заснування і назва села Перше відоме письмове джерело, де згадується назва села, датується 1552 р. У документі йде мова про поділ сіл і містечок на Тиврівщині між польськими та українськими панами, у якому вказано, що донькам Семена Семашка дісталися села: Ворошилівка, Маянів, Шершні, Гута Шершнівська, Янків (теперішні Іванківці).Цит. по: Ролле, Антоний. Побожье в XVII–XVIII вв. : к истории польского землевладения в Брацлавщине. — Киевская старина. — 1890. — № 9. — С. 456–476; № 11. — С. 303–316; № 12. — С. 412–433.

Козацька доба Наприкінці весни 1648 р. козаки під проводом М. Кривоноса, визволяючи Тиврівщину з півночі, зупинились табором між Маяновим та Гришівцями. За легендою, саме з того часу ліс у цій місцині дотепер зберігає назву «Кривоніс», а загони козака Кривошапки з Уманського полку просувалися з півдня. Маянів у той час адміністративно увійшов до складу Краснянської сотні Брацлавського полку. — С. 32, 34.

Руїна З часів Руїни залишилися згадки про перебування у 1672–1676 рр. війська турецького султана Мехмеда IV і битву козаків з турками на полі між Маяновим та Гришівцями, — С. 135. а також спомини про знищення села:

Панщина З поверненням у 1699 р. до польської корони, а після ліквідування у 1797 р. Брацлавського намісництва з переходом в управління Російської імперії Маянів перебуває у складі Ворошилівської волості Вінницького повіту. Розвиваються господарство, торгівля, традиційні промисли. Жителі Маянова займаються переважно рільництвом, вичинкою полотна, візництвом, відхожими промислами. Серед володарів села у різні періоди — Потоцькі (з 77 крипаків у 1811 р.), Вільямовські, Ян та Антонина Жаковські, Болеслав та Марцелина Соколовські. — S. 350–351. У 1884 р. село передається до Браїлівської волості Вінницького повіту. Наприкінці XIX ст. в Маянові — 113 обійсть з 818 жителями, а також кілька десятків селян мешкають у навколишніх фільварках — Маянова корчма (1 подвір'я, 6 чол.), Маянів хутір (5 дворів, 23 чол.), Маяновський млин або Божидарка (10 обійсть, 74 особи). — С. 289–290. На початку XX ст. вже нараховується 192 дворів з 1125 жителями, переважно українців православного сповідання, а також невелика частка євреїв та католиків. Остання володарка села — дворянка Бессарабської губернії Єлизавета Федорівна Станкевич, лютеранка, що постійно проживає у маєтку і веде господарство. В селі працює водяний розтрусний млин, є православна церква і парафіяльна школа. — С. 184.

Духовне життя Дерев'яна церква Хресто-Водвиження із дзвіницею побудована у 1781 р. на кошти парафіян. Школа грамоти відкрита парохом Снігурським у 1874 р. Окремий будинок для школи з'явився у 1896 р. Католицька громада Маянова належала до костела Св. Матеуша у Ворошилівці. З життя православної громади того часу відомо, що: у 1780 р. парох Михайло Рибицький відмовився від приходу через тривалий конфлікт с паном. Наглядачами при церкві у той час були Іван Строцький, а за ним парох сусіднього с. Рижавка Андрій Чапрунський. У 1885 р. службу в церкві правив батько майбутнього поета Володимира Свідзінського — Євтимій Аксентійович. У 1890 р. парохом був Ферапонт Тарногродський (кол. священик Іоано-Богословської домашньої церкви Подільської духовної семінарії у м. Кам'янець-Подільському) — С. 85, 149, 154.

Революційна доба У вирії революційних подій та із затвердженням радянської влади у Маянові було знищено панські маєтки і церква.

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 1923 р. Маянів мав сільську раду, яка відносилася до Краснянського району Вінницької округи. — С. 190.

У 1928 створено колгосп ім. Губаря (голова колгоспу — Ременюк, голова сільради — Петровський). Жертвами голодомору офіційно визнано 20 мешканців села. — С. 151, 166.

Нацистська окупація Село було захоплено 17 липня 1941 р. і опинилось у румунській зоні окупації «Трансністрія». Остаточне визволення сталося 15—17 березня 1944 р. На фронтах війни загинули 49 односельців.

Нова історія У 1954 році Маянів перетворився на бригадне село після об'єднання господарств у колгосп ім. імені Свердлова з конторою у Ворошилівці. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби. — C. 571–572.

Новітня історія У сучасну добу село являє усі ознаки занепаду.Єрофеєва, Світлана. Воно волає, але голос цей німий [Текст] : [Проблеми і потреби жителів с. Маянів Тиврівському районі] / С. Єрофєєва // Подолія. — 2006. — 4 липня.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська36998.92%російська20.54%румунська20.54%Усього373100%

Пам'ятки і видатні люди

В селі є Пам'ятник 49 воїнам-односельцям, загиблим у часи Другої світової війни (1968). — С. 45, 62.

В селі народився Свідзінський Володимир Євтимович (1885–1941) — український поет, перекладач, краєзнавець.

Галерея

Примітки

Джерела і література

Соловей, Е. Життя, смерть і безсмертя поета В. Свідзінського [Текст] // Володимир Свідзінський (1885–1941). — Київ : Наукова думка, 2006. — С. 6 — 9. Бортняк, А. «Пам'ять, відроджена з попелу» [Текст] : про Володимира Свідзінського / А. Бортняк // Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Вінниця, 2006. — Кн. 1: розділ 4. — С. 747–750.

Література Вороши́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.571

Посилання Погода в селі Маянів Маянів на офіційному сайті Верховної Ради України Офіційний сайт Тиврівської районної державної адміністрації Офіційний сайт Тиврівської районної ради

Свідзінський, В. Вибрані твори / Упоряд. Елеонора Соловей. — К.: Смолоскип, 2011. — 502 с. — (Серія «Розстріляне відродження». — ISBN 978-966-2164-21-3).