Груше́вський Григо́рій Іва́нович (псевдоніми — Грицько Чулай, Петро Голота; , Пирогів — 1922, Златопіль) — український письменник, драматург, фольклорист, педагог, громадський діяч. Двоюрідний брат Михайла Грушевського.

Життєпис

Родина Григорій Іванович Грушевський народився 22 лютого 1865 року в селі Пирогів на південних околицях Києва.

Батько (10 грудня 1865) — Іван Федорович Грушевський, диякон місцевої Хрестовоздвиженської церкви.

Мати — Марія Олександрівна, у 22 роки залишилася вдовою з двома дітьми. Невдовзі побралася з ровесником — 23-річним Степаном Богдановичем, дзвонарем київського Софійського собору, який пізніше став пирогівським дияконом.

Навчання Закінчив Черкаське духовне училище, після чого вступив до Київської духовної семінарії, де, як сирота, був на державному утриманні. Там він увійшов до «української» Громади, яку очолював його родич Михайло Сергійович Грушевський. Покинув навчання 1889 року, закінчивши 4 класи та отримавши свідоцтво на звання учителя повітового училища з предмету російська моваДержавний архів Кіровоградської області. Заява Г. І. Грушевського з проханням надати місце вчителя підготовчого класу від 7 травня 1911 року, яке вивільняється у Златопільській чоловічій гімназії. Ф. 499 опис 1 справа 550 С. 29-30 .

Педагогічна праця 1889 року влаштувався працювати вчителем у церковнопарафіяльну школу села Нова Гребля Уманського повіту.

В 1892–1897 роках вчителював у Стремигородському однокласному народному училищі неподалік Коростеня, де чеські колоністи прийняли православ'я і на особисте прохання інспектора народних училищ статського радника Д. О. Синицького мав у дусі православ'я підтримувати як учнів, так і їхніх батьків. Отож 5 років додатково проводив вечірні заняття для дорослих. На прохання Михайла Грушевського і Миколи Лисенка записував українські народні пісні серед мешканців Стремигорода та навколишніх сіл і надсилав їх ЛисенкуУкраїнська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 509—510.ЦДІАУК. — Ф. 1235. — Оп. 1. — Спр. 289. — Арк. 213.

1897 року призначений на штатну посаду економа у Златопільській чоловічій гімназіїПамятная книжка Киевской губернии на 1899 год. С. 210Памятная книжка Киевской губернии на 1900 год. С. 369Памятная книжка Киевской губернии на 1901 год. С. 450Памятная книжка Киевской губернии на 1902 год. С. 357Памятная книжка Киевской губернии на 1903 год. С. 194Памятная книжка Киевской губернии на 1904 год. С. 223Памятная книжка Киевской губернии на 1905 год. С. 236 (Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області), на якій пропрацював 8 років. За сумісництвом у 1898—1903 та 1904—1905 навчальних роках викладає ще й предмет Співи.

З 1905 року по 1911 рік займає посаду помічника класних наставниківПамятная книжка Киевской губернии на 1906 год. С. 56Памятная книжка Киевской губернии на 1907 год. С. 173Памятная книжка Киевской губернии на 1908 год. С приложением Адрес-Календаря губернии. С. 209Памятная книжка Киевской губернии на 1909 год. С приложением Адрес-Календаря губернии. С. 195Памятная книжка Киевской губернии. С приложением Адрес-Календаря губернии на 1910 год. С. 213Памятная книжка Киевской губернии на 1911 год, с приложением Адрес-Календаря губернии. С. 207 та останні з них три роки досить часто (іноді півроку) викладає предмети російська мова та арифметика у 1-3 класах замість відсутніх викладачів, при цьому у керівництва, яке відвідувала його уроки, зауважень не було.

З 1911 року вчитель підготовчого класуПамятная книжка Киевской губернии на 1912 год, с приложением Адрес-Календаря губернии. С. 204Памятная книжка Киевской губернии на 1913 год. С. 210Памятная книжка Киевской губернии с приложением Адрес-Календаря на 1914 год. С. 215 Памятная книжка Киевской губернии с приложением Адрес-Календаря на 1915 год. С. 195 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской империи на 1916 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. С. 406 і на цій посаді працює до закриття гімназії у 1920 роціДержавний архів Кіровоградської області. Список службовців Златопільської чоловічої гімназії на доплати через дорожнечу на серпень - вересень 1919 року. Ф. 499 опис 1 справа 905 С. 98 .

У 1909–1911 навчальних роках займає посаду помічника класних наставників у Златопільській жіночій гімназії.

За сумлінну працю отримує чини державної служби: 1905 року — колезький реєстратор. 1911 року — колезький секретар. 1914 року — титулярний радник.

Нагороди Орден Святої Анни 3 ступеня — 1 січня 1913 рокуДержавний архів Кіровоградської області. Список службовців Златопільської чоловічої гімназії. Ф. 499 опис 1 справа 872 С. 1 ). Медаль «За працю у першому загальному переписі населення»

Сім'я Дружина — Анастасія Калениківна Денисова, киянка, «гарна і солідна швачка», з якою одружився 1890 року в Києві.

Донька — Марія (1892–1963).

Син — Олександр (13 березня 1894, СтремигородДержавний архів Кіровоградської області. Загальний список осіб, які бажають скласти іспит зрілості у Златопільській чоловічій гімназії у 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 734 С. 7зв. , Радомисльський повіт, Київська губернія — близько 1919). Закінчив Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1913 року, атестат № 607Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1913 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.57 ).

Донька — Наталія (1899–1991).

Останні роки життя Помер Григорій Грушевський 1922 року.

Спадщина З 1889 року друкував вірші, п'єси та оповідання під псевдонімами Грицько Чулай й Петро Голота.

У частині архіву Михайла Грушевського, що вціліла, збереглися листи Григорія Грушевського. Їх копії зберігаються у фондах історико-меморіального музею Михайла Грушевського. З листів дізнаємося, що його вірші публікували в «Киевском слове», у львівських часописах «Правда» і «Зоря».

П'єси Нехрист Розбиті надії Нечиста сила

Зазначення

Посилання

Джерела Тарас ШАФРАН Педагогічна, фольклорна та письменницька діяльність Григорія Івановича Грушевського//Самбірсько-Дрогобицька єпархія. УГКЦ Грушевський Григорій Іванович на Slovopedia.org.ua Кучерук О. Сергій з роду Грушевських // «Радіо Свобода», 10.01.2013 Єфремов Сергій. Щоденник. Про дні минулі // Літературний ярмарок. Володимир Плачинда Марко Грушевський — етнограф, церковний діяч, патріот // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету Костриця М. М. С. Грушевський на Житомирщині // «Журнал Житомира», 23.12.2009 «Громада». Часопис Товариства Української Культури Угорщини. — № 1 (105) за січень-лютий 2010 року