Мико́ла Іва́нович Гула́к (25 травня 1821, ВаршаваПінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович // — С. 248 — , Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан) — український науковець (математик, історик, філософ, літературознавець), правознавець, громадський і політичний діяч, публіцист, перекладач.
Життєпис
Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків — нащадків генерального обозного Війська Запорозького часу гетьманства Петра Дорошенка Івана Гулака.
Народився у Варшаві, де його батько, Іван Іванович Гулак (родом із Золотоніського повіту Полтавської губернії) до відставки прослужив 14 років. Там мешкала і його родина, зокрема, дружина Івана Гулака та мати Миколи — Надія Андріївна Суровцева. Вийшовши у відставку в чині майора, Іван Гулак решту свого життя провів на хуторі Гулаківка на Полтавщині, працюючи копіїстом підкомірного (межевого) суду.
Початкову освіту Микола Гулак, певно, здобув удома. 1835 його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет.
1843 — закінчив юридичний факультет Дерптського університету (вступ 1838). Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством».
1844 — здобув учений ступінь кандидата права.
1845—1847 — чиновник канцелярії Київського військового губернатора, Подільського та Волинського генерал-губернатора.
Грудень 1845 — січень 1846 — разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство.
18 березня 1847 — заарештований і ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившися давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.
Травень 1850—1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.
Після повернення із заслання працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси (1859—1861), Керчі (1861—1862), Ставрополя (1862—1863), Кутаїсі і Тбілісі (1863—1887).
Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.
Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо. Помер 27 травня 1899 року.
Вшанування пам'яті На державному рівні
16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «25 травня - 200 років із дня народження Миколи Гулака (1821-1899), громадського та політичного діяча, вченого, історика, публіциста, юриста, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства».
Інше
1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві.
У літературі Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984 р.), за що автора було нагороджено Національною премією України ім. Т. Шевченка (1985 р.)
Твори М. І. Гулака Правові відносини поморських слов'ян / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1997. - 55 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 4). - ISBN 5-7702-1134-2 Розмова про простір / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1996. - 32 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 2). - ISBN 5-7702-1270-5 Твори / М. І. Гулак ; упоряд. М. Кратко ; Інститут фундаментальних досліджень, Волинський ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : [б.в.], 2007. - 360 с. - ISBN 978-966-361-170-9 Дослідження трансцендентних рівнянь. — О., 1859 (франц. мовою). Опыт геометрии о четырех измерениях. — Тифлис, 1877. О Барсовой коже Руставели // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1884. — Вып. 4. О месте, занимаемом грузинским языком в семье индоевропейских языков // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1899. — Вып. 26. «Юридичний побут поморських слов’ян» (праця, вилучена при арешті 18.03.1847) // Кирило-Мефодіївське тов-во: У 3 т. — Т. 1. — К., 1990.
Примітки
Література Марахов Г. І. Гулак Микола Іванович // — С. 176. Омельченко І. К. Гулак Микола Іванович // Сергієнко Г. Я. Гулак Микола Іванович // — С. 209. Сарбей В. Гулак Микола Іванович // — С. 123. Гулак Микола Іванович // — С. 189. Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович // — С. 248. Стороженко П. Кирилло-Мефодиевские заговорщики (Николай Иванович Гулак) // Киевская старина. — 1906. — № 2. Марахов Г. И. С верой в будущее. Революционный демократ Н. И. Гулак. — К., 1989. Кратко Мирослав. Уроки Миколи Гулака // Наука і культура. Україна: Щорічник. — Випуск 23. — К., 1989. — С. 94—109. Кратко Мирослав, Антонюк Оксана. Микола Гулак як математик: Монографія. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського державного університету імені Лесі Українки, 2004. — 200 с. Київ. Енциклопедія. / В.Г.Абліцов. - К.: Видавництво "Фенікс". 2016. - 288 с.
Посилання
Антонюк Оксана. Про наукову спадщину М. І. Гулака // Publishing House Education and Science s.r.o., Прага Гулак Микола Іванович // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 51. Микола Гулак // Проект «Українці в світі» Витяг зі справи М. І. Гулака // Літопис Микола Гулак — учений педагог, юрист, історик Поракішвілі, Н. Дослідження М. Гулака про поему ”Витязь у тигровій шкурі”/ Н. Поракішвілі // Радянське літературознавство. — 1966. — № 9. — С. 65-72. Агеєва В. Микола Гулак. Друг Шевченка і український піонер розвитку неевклідової геометрії // «BBC News. Україна», 25 травня 2021