Іри́на Бори́сівна Гу́рвич (* 30 червня 1911—† 30 березня 1995) — радянська українська режисерка-мультиплікаторка і сценаристка. Заслужена діячка мистецтв УРСР (1973).
Життєпис Ірина Гурвич народилася 30 червня 1911 року в місті Летичів Подільської губернії (зараз Хмельницька область).
З 1934 р., після закінчення Київського художнього інституту працювала на Київській студії художніх фільмів. Згодом стала художньою керівницею Творчого об'єднання художньої мультиплікації «Київнаукфільму». Член КПРС із 1947 р.
Режисерка-мультиплікаторка Ірина Гурвич виховала чимало талановитих майстрів мультиплікації. У 1960 році вона запросила молодих художників, колишніх архітекторів Володимира Дахна, Давида Черкаського і Марка Драйцуна стати мультиплікаторами у фільмі «Пригоди Перця», першому анімаційному фільмі творчого об'єднання. Спеціальних закладів з навчання нової професії тоді не було, отже знання передавали старші фахівці молодшим, а ті винаходили чимало нового і згодом ставали відомими на весь світ.
Фестивалі та премії «Як жінки чоловіків продавали» (1972)Гурвич Ірина Борисівна (animator.ru) : 1974 — ІІ «Всесвітній фестиваль анімаційних фільмів у Заґребі» (Югославія): Спеціальна премія журі 1974 — Міжнародний кінофестиваль анімаційних фільмів (Нью-Йорк, США): Почесний диплом
Фільмографія
Режисер Пригоди Перця (1960) Супутниця королеви (1962) Заєць та їжак (1963) Лелеченя (1964) Зелена кнопка (1965) Злісний розтрощувач яєць (1966) Зенітка (1967) Легенда про полум'яне серце (1967) Опудало (1968) Казка про місячне світло (1968) Кит і кіт (1969) Марс ХХ (1969) Журавлик (1970) Про смугасте слоненя (1971) Дивовижне китеня (1971) Як жінки чоловіків продавали (1972) Пригоди жирафки (1973) Теплий хліб (1973) Вересовий мед (1974) Салют (1975) Як чоловіки жінок провчили (1976) Чому у віслюка довгі вуха (1977) Нічні капітани (1978) Люлька миру (1979) Одного разу я прийшов додому (1980) Партизанська снігуронька (1981) Плутанина (1982) Посилка з Бомбея (1983) Колискова (1984) Гра (1985) Гаврош (1986) Біла арена (1987) Ой, куди ж ти їдеш? (1988) Недоколисана (1989)
Сценарії Казка про місячне світло (1968) Марс ХХ (1969) Як жінки чоловіків продавали (1972) Як чоловіки жінок провчили (1976) Одного разу я прийшов додому (1980) Партизанська снігуронька (1981) Колискова (1984) Ой, куди ж ти їдеш? (1988) Недоколисана (1989)
Примітки
Джерела
Ирина Гурвич «Творческий поиск и национальные традиции» в сборнике: Асенин С. Мудрость вымысла. Мастера мультипликации о себе и своём искусстве. — М.: Искусство, 1983. — 207 с.
Посилання
Фільмографія на animator.ru