о. Микола Іванович Гагалій (, Харків — , Кіровоград) ― священослужитель УАПЦ, поет. Жертва радянських політичних репресій. Реабілітований у 1993 році.
Життєпис Народився 1893 року в місті Харкові. Закінчив учительську семінарію в місті Костянтинограді у 1917 році. Працював учителем початкових класів у сільських школах.
У 1923 році був рукоположений у сан священника Української автокефальної православної церкви архієпископом Костянтином Кротевичем. Упродовж семи років служив у парафіях Полтавщини — в селах Ключниківці, Комишна, Дубровка, Поливенний Хутір, а також у місті Миргороді.
Після заборони діяльності УАПЦ радянською владою в 1930 році був змушений залишити церковне служіння, змінював місця проживання та професії (від чорнороба до бухгалтера). Проживав у Миргороді, Харкові, Нальчику, Добровеличківці. Був позбавлений виборчих прав.
З 1939 року постійно мешкав у Кіровограді.
Діяльність у роки німецької окупації Під час німецької окупації Кіровограда (1941—1944) співпрацював з українською пресою, зокрема з газетою «Український голос». Публікував статті та поезії на релігійну й національну тематику, підписуючись псевдонімом «Полтавець».
Брав участь у національному русі, пов'язаному з діяльністю Організації українських націоналістів.
У травні 1942 року був вдруге рукоположений у сан священника архієпископом Михайлом Хорошим. Обіймав посаду настоятеля Грецького собору Української автокефальної православної церкви в Кіровограді, а також був секретарем єпархіального управління.
Арешт і загибель 7 лютого 1944 року Миколу Гагалія було заарештовано органами НКВС. Згідно з обвинувальним висновком УНКДБ по Кіровоградській області від 1 квітня 1944 року, його звинуватили у співпраці з українською націоналістичною пресою, публікації антирадянських матеріалів та виголошенні проповідей національного спрямування.
19 квітня 1944 року вироком військового трибуналу військ НКВС Кіровоградської області його засуджено за статтями 54-1 «а» та 54-10 ч. II Кримінального кодексу УРСР до вищої міри покарання — розстрілу з конфіскацією майна.
У 1993 році Миколу Івановича Гагалія було офіційно реабілітовано як жертву політичних репресій.
Примітки
Література