Хоменки́ — село в Україні, у Джуринській сільській громаді Жмеринського району Вінницької області. Населення становить 2165 осіб.
Історія Село Хоменки засноване в першій половині XVII століття на руїнах колишнього селища, яке було спалене кримськими татарами. За народними переказами одному жителю цього села на ім'я Хома із своєю сім'єю вдалось врятуватись від полону у навколишніх лісах. Від нього нібито й походить назва села. Однак за більш достовірними архівними даними історія села Хоменки та його назви виглядають інакше. Наприкінці XV ст. — в середині XVI ст. територія села належали Брацлавському та Вінницькому старості — князю Степану Глібовичу Пронському. На той час назва населеного пункту була Пронське. Пізніше село належало наступникам Пронського — старості Богушу Федоровичу Корецькому, Корінному Гетьману Яну Замойському та польському землевласнику Скіндеру Хоментовському. Вважається, що саме завдяки прізвищу останнього — Хоментовського, село завдячує теперішній назві — Хоменки. Із знайдених архівних даних відомо, що село Пронське було відбудоване і перейменоване у Хоментовці сином Яна Замойського Хомою (Хоментовці — Хоменковці — Хоменківці — Хоменки). У XIX ст. власником маєтку в селі був Міхал Евстахій Собанський (1837—1878 рр.).A. A. Zięba. Sobański Teodor Oskar (1877—1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom XXXIX/3, zeszyt 162. — 439—441. У другій половині XX століття до Хоменок приєднали село Рекечинці (Рикичинці), яке існувало раніше як окремий населений пункт.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 254 жителі села.
Географія У географічному відношенні територія села Хоменки розташована в межах південно-східної частини Подільської височини у середній течії лівої притоки Дністра — Мурафи. Долина річки тут має каньйоноподібну форму, круті високі схили та широке днище. Глибина долини досягає 80-100 метрів, ширина — 800—1000 метрів. Річище слабко звивисте, замулене, на окремих ділянках порожисте. У межах села до основної долини приєднуються глибокі V-подібні долини постійних річкових потоків Завинниці, Мурованки, Капкасу і Цегольні. Ґрунти — чорноземи підзолисті, є сірі та світло-сірі, а також підзолисті суглинки. Із корисних копалин найбільш значними є поклади вапняків, піску, глини та запаси гранітів.
Населення За даними перепису 2001 року населення села становило 2165 осіб, з них 99,26 % зазначили рідною мову українську, 0,6 % — російську, а 0,14 % — іншу .
Галерея
Примітки
Література Хоменки: історичний нарис / В. Струк, А. Мичак; Автор проекту В. Безносюк. — К., 1998. — 110 с. Хоме́нки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С.723
Посилання ОФІЦІЙНИЙ САЙТ ХОМЕНКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ Погода в селі Хоменки Рекечинці