Ремко Ваутер Камперт (, ) — нідерландський письменник, поет і колумніст. Лауреат Нідерландської літературної премії за 2015 рік.

Біографія Ремко Камперт народився в Гаазі, син письменника і поета , автора вірша De achttien dooden, і актриси . Батьки розлучилися, коли йому було три роки, після чого, в залежності від ситуацій і обставин, майбутній поет і письменник жив то з одним з батьків, то з дідусем і бабусею.

Ян Камперт, ще до Другої світової війни відомий своєю антифашистською позицією, під час окупації Нідерландів був заарештований за допомогу євреям і інтернований у нацистський концентраційний табір Ноєнгамме, де й помер у 1943 році. Після смерті батька Ремко жив з матір'ю в місті Епе (Гелдерланд). У 1945 році, після капітуляції третього Рейху вони повернулися в Амстердам.

Навчаючись в Амстердамському ліцеї (Amsterdam Lyceum) Ремко почав зрідка писати статті і малювати комікси для шкільної газети. Навчання мало приваблювало Камперта, і з часом він став все частіше пропускати заняття, вважаючи за краще відвідувати кінотеатри, джаз-клуби або бари, а не уроки. Врешті він закінчив ліцей, фактично не отримавши середньої освіти. У 1949 році Камперт одружився з Фредді Ратгерс, через п'ять років вони розлучилися

В період з 1949 по 1952 рік Камперт малював комікси для голландського журналу Mandrill і щоденної газети . У травні 1950 року він разом зі шкільним другом , згодом відомим поетом, перекладачем, письменником і есеїстом, заснував журнал Braak. У тому ж році Ремок видає свою першу книгу, поему «Десять уроків з Тімоті» (Ten lessons with Timothy). На життя Камперт заробляв створенням рекламних текстів і перекладом іноземних літературних творів.

У 1955 році, незабаром після розлучення з Ратгерс, Ремко одружився вдруге, з письменницею Фріцці Хармсен ван Бік, дочкою автора коміксів Мартінуса Хармсена ван Біка. Після двох років спільного життя в Бларикюмі, Камперт розлучився і повернувся в Амстердам. У 1961 році Ремко одружився втретє, на Люсії ван ден Берг. У 1964 році вони переїхали в Антверпен, але два роки потому розлучилися і Камперт повернувся в Амстердам, де познайомився з галеристкою Деборою Вольф, з якою жив до 1980 року.

У 1970-х роках Камперт писав дуже мало, хоча й продовжував видаватися. Як він сам пояснив журналісту Яну Броккену з голландського журналу : «Я не міг писати багато років поспіль. Мені це не подобалося. Я відчував фізичну відразу до цього. Я думав про це, але був паралізований сумнівами». У 1970-х роках Ремко малював комікси для журналу Haagse Post, а в 1979 році для вечірньої газети .

У 1979 році Камперт, подолавши свої втому і сумніви, відновлює активну літературну діяльність. У 1985 році вийшов один з найвідоміших романів Ремко — «Дія Сомбермана» (), екранізований в 1999 році.

З 1989 по 1995 рік Камперт виступав у театрах по всій країні та за її межами у п'єсі, яку він написав разом з письменником і колишнім футболістом Яном Мюлдером. Їх виступи були засновані на їхніх літературних творах. З 1995 по 2006 рік Ремко і Мюлдер спільно під псевдонімом CaMu щодня писали колонки для першої смуги національної газети . В кінці кожного року ці колонки виходили у вигляді книги під назвою "КаМю…: Щорічний огляд Ремко Камперта і Яна Мюльдера (). У 1995 році Камперт прочитав по радіо свій бестселер «Het leven vurrukkulluk».

Камперт був одружений чотири рази, є двоє дітей: Емануела (1960 року народження) і Клео (1963 року народження). Після розставання з Деборою Вольф Камперт переважно мовчав про своє особисте життя, лише одного разу пояснивши своє сімейне становище в 1994 році в інтерв'ю Сейсу ван Хорі, журналісту газети : «Я не задихаюся, я сам собі найкраща компанія. Кожен раз, коли я жив разом з кимось, мені здавалося, що я буду перебувати під водою цілими днями. Бути удвох, це двічі самотність, і мені це не потрібно. Більше щастя — одружитися на своїй кар'єрі». Втім, такий погляд на сімейне життя не завадив Ремко в 1996 році знову зійтися з Деборою Вольф і укласти з нею офіційний шлюб.

Бібліографія

Поезія 1950 — Ten lessons with Timothy 1951 — Vogels vliegen toch 1951 — Vierendelen 1952 — Een standbeeld opwinden 1953 — Berchtesgaden 1955 — Met man en muis 1955 — Het huis waarin ik woonde 1959 — Bij hoog en bij laag 1962 — Dit gebeurde overal 1965 — Hoera, hoera 1968 — Mijn leven's liederen 1968 — Dit gebeurde overal/Hoera, hoera 1970 — Betere tijden 1976 — Alle bundels gedichten; 1951—1970 1979 — Theater 1983 — Scènes in Hotel Morandi 1984 — Drie vergeten gedichten 1984 — Amsterdamse dagen 1984 — Zeven vrijheden 1985 — Dit gebeurde overal 1986 — Collega's 1988 — Een neger uit Mozambique 1988 — Toen ik je zag 1992 — Rechterschoenen 1994 — Restbeelden: notities van Izegrim 1994 — Straatfotografie 1995 — Dichter 1997 — Ode aan mijn jas 1999 — Rataplan / Lamento 2000 — Kus zoekt mond 2002 — Ja rozen 2004 — Over en weer 2006 — Acht waterschetsen 2007 — Nieuwe herinneringen 2007 — Lamento Remco Campert leest 'Lamento' onder muzikale begeleiding van Benjamin Herman, Gideon van Gelder, Kasper Kalf en Joost Kroon, filmpje op YouTube, upload 7 augustus 2010 2011 — Een oud geluid 2012 — Poes is dood 2012 — De Bloem 2014 — Licht van mijn leven 2016 — Langs de Kaai 2018 — Open ogen

Проза 1953 — De oude dame 1953 — Eendjes voeren 1955 — Met man en muis 1955 — Alle dagen feest 1956 — Van de wijs 1956 — Lodewijk Sebastiaan 1958 — De jongen met het mes 1960 — Een ellendige nietsnut 1960 — Oome Loes 1961 — Het leven is vurrukkulluk 1962 — Het paard van ome Loeks 1963 — Liefdes schijnbewegingen 1964 — Nacht op de kale dwerg 1965 — Het gangstermeisje 1968 — Tjeempie! of Liesje in luiletterland 1968 — Fabeltjes vertellen 1969 — Hoe ik mijn verjaardag vierde 1971 — Campert compleet 1972 — James Dean en het verdriet 1972 — In het wilde weg 1973 — De jongen met het mes/Nacht op de kale dwerg 1974 — Op reis 1974 — Alle dagen feest 1974 — Basta het toverkonijn 1976 — Luister goed naar wat ik verzwijg 1978 — Waar is Remco Campert? 1980 — Na de troonrede 1980 — De tijden 1982 — Een beetje natuur 1983 — De Harm en Miepje Kurk story 1984 — Wie doet de koningin 1984 — Kinderverhalen van Remco Campert 1985 — Somberman's actie 1985 — Somberman's maandag 1985 — Zijn hoofd verliezen 1986 — Rustig 1986 — Tot Zoens 1987 — Eetlezen 1989 — Zachtjes neerkomen

1990 — Gouden dagen 1990 — Graag gedaan 1991 — Campert compleet vervolg 1991 — Dansschoenen 1993 — Het bijzettafeltje 1994 — Fiebelekwinten 1994 — Vele kleintjes 1995 — Ohi, hoho, bang, bang of Het lied van de vrijheid 1996 — De zomer van de zwarte jurkjes 1996 — Heet van de naald 1996 — Oom Boos-Kusje en de kinderen 1997 — CaMu 1996 1998 — CaMu 1997 1998 — Een mooie jonge vriendin en andere belevenissen 1999 — CaMu 1998 1999 — Familie-album 2000 — Als in een droom 2000 — CaMu 1999 2000 — De schrijver — Een literaire estafette 2001 — CaMu 2000 2001 — Alle verhalen 2001 — De familie Kneupma 2001 — Beschreven Blad 2002 — CaMu 2001 2003 — De Lijst Mallebrootje. Drs. Mallebrootje en het jonge ding uit de achterban 2004 — CaMu 2003 2004 — Campert compleet 2004 — Schrijversleven 2004 — Een liefde in Parijs 2004 — Over mijn vader 2005 — Tien jaar Nederland 2006 — CaMu 2005 2006 — Een geschenk uit de hemel 2006 — Het satijnen hart 2007 — Een lach en een traan 2007 — Dagboek van een poes 2007 — De olifant die lui was 2008 — Het avontuur van Iks en Ei 2010 — Om vijf uur in de middag 2010 — Mijn eenmanszaak 2012 — Het verband tussen de dingen ben ik zelf 2013 — Hôtel du Nord 2017 — Campert & Campert

Нагороди та премії 1953 — премія Рейні Прінсен Герлігс 1955 — премія міста Амстердам за кращий поетичний твір 1956 — премія Яна Камперта 1958 — премія Анні Франк 1959 — премія міста Амстердам за найкращий прозовий твір 1960 — премія Амстердамської художньої ради 1976 — премія Пітера Корнелісона Хофта 1987 — премія «Цестода» 2011 — «» 2014 — «Золота друкарська машинка» () 2015 — Нідерландська літературна премія

Примітки

Посилання Біографія, роботи і тексти Ремко Камперта у Цифрової бібліотеки нідерландської літератури (dbnl) Ремко Камперт на сайті World Cat Identities