Ерік Орсенна (; , Париж, Франція) — французький письменник, член Французької академії. Справжнє ім'я — Ерік Арну ().

Біографія Ерік Арну народився в Парижі в 1947 році. Його дитинство не було безхмарним: батьки Еріка не ладнали один з одним, і атмосфера в сім'ї гнітила дитину. Його єдиним другом був молодший брат, з яким він мав спільну пристрасть до читання, що рано розвинулася.

Орсенна вивчав економіку в паризькому Інституті політичних досліджень, філософію в Сорбонні і математику в Лондонській школі економіки і політичних наук. Повернувшись до Франції, він публікує свій перший роман «Loyola's blues» (1974) і захищає докторську дисертацію. В цей же час він обирає собі псевдонім — Ерік Орсенна — за назвою міста з роману Жульєна Грака «Узбережжя Сирта».

Протягом 11 років Орсенна займався дослідницькою і викладацькою діяльністю в області економіки і фінансів. Був радником з питань культури в уряді Міттерана. З 1985 року — член Державної ради Франції. У 1998 році Ерік Орсенна був обраний членом Французької академії. Він також є членом таких державних і громадських організацій, як Міжнародний центр моря в Рошфорі (голова), міжнародна асоціація FARM, що займається розвитком сільського господарства в бідних країнах (віцеголова), компанія Garbios, що спеціалізується на так званій зеленій хімії (член ради директорів), і ряду інших.

Паралельно з державною і громадською діяльністю Орсенна не припиняє займатися письменництвом. У його творах відображена широка сфера власних інтересів, у числі яких подорожі (Орсенна відвідав близько 80 країн), море, музика і французька мова. Це коло постійно розширюється, тому що Орсенна, за його власним визнанням, все життя відчував гостру і невтомну спрагу нових знань. Так, у віці 55 років він виявив, що абсолютно не розбирається в природничих науках, і вирішив надолужити згаяне. У 2005 році вийшла його книга «Portrait du Gulf Stream», в якій він доступною мовою розповідає про те, як формуються течії і яким чином вони впливають на життя на нашій планеті. Лавреат численних літературних премій і видатний державний діяч, він не зупиняється на досягнутому.

Творчість Ерік Орсенна почав писати в десятирічному віці під впливом коміксів (у першу чергу про Тентена) і романів Дюма. За його власними словами, перший опублікований роман, «Loyola's blues» (автобіографічне оповідання про життя хлопчика в єзуїтському коледжі), насправді тринадцятий, але всі попередні він ніколи нікому не показував. Більш того, одинадцять з них він викинув, після того, як прочитав «Бляшаний барабан» Гюнтера Грасса і «Сто років самотності» Маркеса, які справили на нього величезне враження.

Другий роман — «La Vie comme à Lausanne» — був доброзичливо прийнятий критиками і отримав премію Роже Німьє. Сам Орсенна особливо радів визнанню в середовищі колег-письменників, серед яких відтоді у нього з'явилися численні друзі і знайомі.

Починаючи з 70-х років, Орсенна публікував, у середньому, по одній книзі в рік. У 1988 році він отримав Гонкурівську премію за свій роман «Колоніальна виставка» («L'exposition coloniale»). Його творчість вирізняється жанровим розмаїттям: романи, есе, науково-популярні твори, дитяча література. Закоханий у рідну мову, Орсенна завжди мріяв долучити до її багатств молоде покоління і написав для юних французів серію книг (La grammaire est une chanson douce та ін.), герої яких здійснюють справжнісінькі подорожі країною мови. Для Еріка Орсенна французька мова — «друг, спільник і рятівник», «найпрекрасніше зі скарбів, створене спільно за дванадцять століть». Орсенна пише щодня з шести до дев'яти ранку. Ранній ранок він сприймає як продовження ночі, тому письменство для нього — продовження сновидінь.

Бібліографія

1974: Loyola's blues, вид. «Сей» 1977: La Vie comme à Lausanne, вид. «Сей» (премія Роже-Німьє) 1980: Une comédie française, вид. «Сей» 1981: Villes d'eaux, у співавторстві з Жан-Марком Террасс, вид. «Ramsay» 1988: L'Exposition coloniale, вид. «Сей» (Гонкурівська премія) 1990: Rêves de sucre, вид. Hachette 1992: Besoin d'Afrique, спільно з Еріком Фотторіно і Крістофом Гійменом, вид. Fayard 1993: Grand Amour, вид. «Сей» 1995: Mésaventures du paradis: Mélodie cubaine 1995: Rochefort et la Corderie royale 1996: Histoire du monde en neuf guitares, спільно з Т'єррі Арну, вид. Fayard 1 997: Deux étés, вид. Fayard 1998: Longtemps, вид. Fayard 2000: Portrait d'un homme heureux: André Le Nôtre, вид. Fayard 2001: La grammaire est une chanson douce, вид. Stock 2002: Madame Bâ, вид. Stock 2003: Les Chevaliers du Subjonctif, вид. Stock 2004: Dernières nouvelles des oiseaux, вид. Stock 2005: Portrait du Gulf Stream. Éloge des courants: promenade, вид. «Сей» 2006: Voyage aux pays du coton. Petit précis de mondialisation I, вид. Fayard (премія за книгу з економіки). 2006: Salut au Grand Sud, спільно з Ізабель Отіссьє, вид. Stock 2007: La Révolte des accents, вид. Stock 2007: Le Facteur et le Cachalot, Les Rois Mages 2008: La Chanson de Charles Quint, вид. Stock 2008: L'Avenir de l'eau. Petit précis de mondialisation II 2009, вид. Fayard (премія Жозефа Кесселя) 2008: Courrèges. 2009: Et si on dansait?, вид. Stock 2010: L'Entreprise des Indes, вид. Stock 2010: Princesse Histamine, вид. Stock 2012: Sur la route du papier, вид. Stock 2013: La Fabrique des mots, вид. Stock 2014: Mali, ô Mali, вид. Stock (продовження Madame Bâ)

Переклади українською

Ерік Орсенна. Порив до Індії. Переклав з французької Петро Таращук. — Київ: видавництво «Темпора», 2014. ISBN 978-617-569-190-8

Примітки

Література

Посилання