Франц Баркгаузен (; 21 грудня 1882, Віттінген — 3 травня 1956, Берлін) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту (1943). Кавалер Німецького хреста в сріблі.
Біографія В 1901 році поступив на службу фанен-юнкером в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері.
В березні 1939 року призначений керівником німецької військової місії у Словаччині. В кінці року відправлений у резерв фюрера. Згодом призначений інспектором озброєнь в Кракові, в 1940 році — в Північній Франції. Згодом призначений начальником управління військового виробництва і озброєння, з 1942 року — одночасно начальник головного управління постачання у Франції та Бельгії зі штаб-квартирою в Парижі. Альберт Шпеер високо оцінив роботу Баркгаузена.
В 1943 році Баркгаузен був знову відправлений у резерв, в середині року — у відставку.
Нагороди
Перша світова війна
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Майнінген) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Міжвоєнний період
Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го, 1-го і особливого класу (40 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Пам'ятна медаль «За оборону Словаччини в березні 1939» (Перша словацька республіка)
Друга світова війна
Орден Хреста Перемоги 2-го класу (Перша словацька республіка) Орден Зірки Румунії, великий офіцерський хрест з мечами Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Німецький хрест в сріблі (1943)
Література
Dermot Bradley, Karl Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 194.
Посилання
Нагороди Франца Баркгаузена.