Доруг-оол Алдин-оолович Монгуш (12 грудня 1928 — ) — радянський і російський лінгвіст, заслужений діяч науки Тувинської АРСР, народний вчитель Республіки Тива, лауреат Премії Голови Уряду Республіки Тива в галузі науки і техніки, член Радянського комітету тюркологів.
Біографія Народився 12 грудня 1928 року в містечку Ариг-Бажи (нині с. Солчур Овюрського району) Тувинської народної РеспублікиСерээдар, Н. Ч. Монгуш Доруг-оол Алдын-оолович — педагог, учёный, исследователь тувинского языка / Н. Ч. Серээдар // Учен.зап. / Тув. ин-т гуманит. исслед. при Правительстве Респ. Тыва. — Кызыл, 2010. — Вып. XXII. — С. 439—444.. Навчався в Хандагайтинській, Чаданській школах. У 1949 році закінчив зі срібною медаллю середню школу № 2 м. Кизила, в 1951 р. — Абаканський учительський інститут, в 1957 р. — Інститут східних мов при МДУ імені М. В. Ломоносова. Після Абаканського учительського інституту рік пропрацював викладачем рідної мови в Кизильському педагогічному училищі. У 1957—1959 роках, працюючи методистом Тувинського обласного інституту удосконалення вчителів, керував роботою щодо створення програм, підручників і навчальних посібників з рідної мови для національних шкіл (у співавторстві з М. Д. Біч-оолом, Б. Л. Ондаром, А. К. Ойдан-оолом та ін) і розробці методики викладання тувинського мови в школахМижит Л. С. Монгуш Доруг-оол Алдын-оолович : / Л. С. Мижит // Люди и события Тувы: календарь-хронограф 2018. — Кызыл, 2018. — С. 86-87.. У 1962 р., закінчивши аспірантуру Інституту мовознавства АН СРСР, поступив на роботу в ТНИИЯЛИ. Працював у ТНИИЯЛИ (нині ТИГПИ) 55 років. З 1962 р. по 1972 р. він завідував сектором мови та писемності, з 1972 р. по 1979 р. був вченим секретарем ТНИИЯЛИ, з 1979 р. по 1991 р. — заступником директора по науці. З 1991 р. працював провідним науковим співробітником сектору мови. За час роботи в інституті Д. А. Монгуш став великим фахівцем в області тюркології, грав провідну роль в тувинському мовознавстві, а також у підготовці кадрів тувинської філології, у розробці підручників з тувинскої мови для шкіл республіки.
Наукова діяльність Протягом усього свого наукового та творчого життя Доруг-оол Монгуш тісно співпрацював з вченими вітчизняного мовознавства і тюркології, як Єлизавета Убрятова, В. М. Наделяєв, С. Ю. Малов, Ерванд Севортян, А. Пальмбах, Ф. Р. Ісхаков, І. А. Батманов, Майя Черемисіна, Ш. Ч. Сат, М. Д. Біче-оол, Б. В. Татаринцев, З. Б. Чадамба та інші. Він — автор понад 150 наукових робіт. Вніс істотний внесок у збереження і популяризацію давньотюркських рунічних пам'ятників. Ним перекладені тексти відомих пам'яток орхоно-єнісейської писемності з давньотюркської мови на тувинську, на основі яких здійснені художні переклади письменниками Юрієм Кюнзегешом і А. Даржаєм. Він — незмінний наставник і консультант не тільки початківців фахівців з гуманітарних наук, але й учених. Ним написано кілька десятків відгуків і рецензій на різні монографії, кандидатські і докторські дисертації. Зробив значний внесок і в розвиток методики викладання тувинської мови як автор робіт навчально-методичного характеру, програм і методичних посібників.
Праці
Монография «Формы прошедшего времени в тувинском языке» (Кызыл, 1963) «Совет уеде тыва дылдын хогжулдези» («Развитие тувинского языка в советский период» в соавторстве с Ш. Ч. Сатом, Кызыл, 1967) «Тувинская письменность и некоторые вопросы её дальнейшего развития» (1970) «Сорок лет тувинской письменности» (1971) «Тувинский алфавит и его совершенствование» (1972) «Орфография тувинского языка» (1973) «50 лет тувинской национальной письменности» (1980) "Некоторые вопросы изучения развития тувинского языка (1981) «Тувинский язык. Современное состояние письменности и дальнейшие пути её улучшения» (1982) «Тувинская письменность» (2001) словарь "Русско-тувинский учебный словарь (Москва, 1988) «Толковый словарь тувинского языка» (Новосибирск, 2003) «Тыва-турк словарь» (Кызыл, 2005)
Редагував різноманітні видання: монографії, збірники статей, фольклорні збірники і наступні академічні томи.
«Тувинські народні казки» «Тувинські героїчні сказання» «Пам'ятники фольклору народів Сибіру і Далекого Сходу» «Етимологічний словник тувинського мови» Б. В. Татаринцева (Новосибірськ, 2000, 2002, 2004, 2009)
Нагороди та звання Заслужений діяч науки Тувинської АРСР (1970) Народний учитель Республіки Тива (2008) Орден Дружби Народів (1986) Орден Республіки Тива (1995) медаль «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В.І Леніна» Почесна грамота Президії Верховної Ради Тувинської АРСР
Примітки