Мико́ла Петро́вич Кова́ль ( , с. Верхосулка Білопільського району Сумської області — , Харків) — український співак (баритон) і педагог, народний артист України (1999). Нагороджений Указом Президента України від 8 жовтня 1999 року № 1304
Життєпис 1977 — закінчив Харківський інститут мистецтв (клас О. Костюка).
З 1975 — соліст Харківського театру опери та балету ім. М. Лисенка.
Також З 1990 року викладав у Харківському університеті мистецтв. 2010 року здобув звання професора. З 2011 — професор кафедри сольного співу.
1999 року удостоєний звання народного артиста України.
Його голос звучав на сценах Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів.
Пішов з життя року.
Партії Алеко, Малатеста («Алеко», «Франческа да Ріміні» С. Рахманінова) Борис Годунов («Борис Годунов» М. Мусоргського) Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова) Жрець Дагона («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса) Ебн-Хакіа, Онєгін, Томський, Князь, Ясновельможний («Іоланта», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Чародійка», «Черевички» П. Чайковського) Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе) Князь Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна) Леандр («Любов до трьох апельсинів» С. Прокофʼєва) Микола («Наталка-Полтавка» М. Лисенка) Ріґолетто, Жермон, Амонасро, Яґо, Родріго («Ріґолетто», «Травіата», «Аїда», «Отелло», «Дон Карлос» Дж. Верді) Скарпіа («То́ска» Дж. Пуччіні) Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) Тоніо, Пролог («Паяци» Р. Леонкавалло) Фальк («Летюча миша» Й. Штрауса) Шельменко, Бородін («Сват мимоволі», «Пам'ятай мене» В. Губаренка)
Примітки
Посилання
Коваль Микола Петрович / О. І. Чепалов // ЕСУ esu.com.ua Замовк унікальний голос hatob.com.ua Не стало солиста ХНАТОБ Николая Коваля izvestia.kharkov.ua І всі вони — його герої / Назар Н. // КіЖ, 1985, 21 липня Слово про молодого співака / Скибинський Я. // УТ, 1989, № 2 С песней мира / Чепалов А. // Комсомольское знамя, 1982, 30 декабря Николай Коваль — самодержец и волейболист / Коробов Д. // Событие, 1996, 18 мая Артист, для которого пишут оперы / Чепалов А. // Слобода, 1996, 29 травня