Святослáв II Ярослáвич (; 1027 — 27 грудня 1076) — руський князь з династії Рюриковичів, князь чернігівський (1054 —1073) і великий князь київський (1073—1076). Четвертий син Ярослава МудрогоКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Малий словник історії України. За заповітом батька отримав Чернігів із волостю; також володів Муромом, Білоозером і ТмутороканнюКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. Організатор походів проти торків і половців. Розбитий половцями на Альті (1068), але в тому ж році повернув собі славу, перемігши їх у битві на річці Снов. Намагався стати київським князем: 1073 року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава Ярославича у змові з полоцьким князем Всеславом Брячиславичем. За допомогою Всеволода Ярославича вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол. Фундатор будівництва Печерської церкви в КиєвіИзвлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 10. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076). Помер від невдалої операції з видалення пухлини. Похований у чернігівському Спаському соборі. Хрещене ім'я — Миколай; у західній традиції — Святосла́в ІІ.

Біографія Святослав II Ярославич народився 1027 року. Він був четвертим сином великого князя київського Ярослава Мудрого; третім сином шведської принцеси Інгігерди (Ірини) Шведської. Його старшими братами були Ілля, Володимир та Ізяслав Ярославичі, а молодшими — Всеволод, Ігор та В'ячеслав.

У віці 16 років одружений з дочкою німецького графа Л. Штаденського Одою Штаденською. У «Ізборнику» Святослава 1073 року міститься портрет князя та його родини.

Після смерті батька у 1054 році отримав Чернігів, а також деякі дрібніші волості: Муром, Білоозеро й Тмуторокань. Разом з братами Ізяславом Київським та Всеволодом Переяславським утворив тріумвірат, який успішно правив на Русі до 1073 року.

Спільно з ними зібрав військо, яке розбило торків 1060 року, а також взяв участь у битві з половцями на Альті 1068 року. Битва була програна, після чого Святослав втік до Чернігова.

У битві на річці Снов 1 листопада 1068 року зумів розбити половецькі загони. У «Повісті минулих літ» так описано цей бій: «Святослав, побачивши множества їх, сказав дружині: „Ударимо, дружино! Уже ніяк нам куди дітися!“ Відчайдушно пішла в атаку кіннота, і чернігівці перемогли. Багато половців порубали і потопили в Снові, а їхнього хана захопили в полон. Святослав не став його вбивати, а склавши мир відпустив на волю».

За допомогою Всеволода Ярославича усунув Ізяслава Київського з великокняжого стола і зайняв Київ 22 березня 1073 року. Літописець пише: «А Святосав сів у Києві, прогнави брата свого і переступивши заповідь отчу».

У 1076 році Святослав захворів. Його родичі привели двох грецьких лікарів, які провели невдалу операцію по розрізанню пухлини на шиї, через що князь помер (є версії, що родичі це спеціально підлаштували).

Похований у Чернігові, в Спаському соборі.

Вшанування пам'яті У місті Чернігів вулицю Нахімова перейменували на вулиця Святославську.

30 вересня 2025 року 27-му полку Національної гвардії України присвоєно почесне найменування «імені князя Святослава Ярославовича».

Портрети

Родина

Перший шлюб: з Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали КилікіяЗотов Р. В., «О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время», г. СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892 г. — С. 24. «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 120, 500 (або Цецилія) невідомого походження. Діти від першого шлюбу: Гліб Святославич (?—30.05.1078) — князь тмутараканський (1064 і 1066—1068 рр.), новгородський (1068—1073 і 1077—1078 рр.), переяславський (1073—1077 рр.); Роман Святославич (?—02.08.1079) — князь тмутараканський (1070—1079) Давид Святославич (?- †1123 р.) — князь переяславський (1073—1076 рр.), князь муромський (1076—1093 рр.), князь смоленський в (1093—1095 і 1096—1097 рр.), князь новгородський (1094—1095 рр.), князь чернігівський (1097—1123 рр.); Олег Святославич (?- †01.08.1115 р.) — князь тмутараканський (1083—1094 рр.), князь чернігівський (1094—1097 рр.). Другий шлюб, бл. 1070: німецька принцеса Ода Штаденська, онука брата імператора Священної Римської імперії Генріха III Чорного, дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперіїЗгідно Штаденських анналів. Ярослав Святославич (?—1129) — князь муромський (1093—1123, 1127—1129) і чернігівський (1123—1127). Вишеслава Святославна (? — після 1088) — за відомостями Татіщева, які більшість істориків вважають фальсифікацією, у 1067 році стала дружиною польського короля Болеслава ІІ Сміливого. Цю версію підтримує Л. Войтович.

Родовід

Примітки

Джерела

Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Напис-графіто ХІ ст. (70-ті роки) про князя Святослава Ярославовича // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 58. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.

Посилання

ПопередникІзяслав I Ярославич Великий князь Київський1073-1076 НаступникВсеволод I Ярославич ПопередникВсеволод Володимирович Князь володимирський1013-1054 НаступникІгор Ярославич ПопередникМстислав Хоробрий Князь чернігівський1054-1073 НаступникВсеволод Ярославич