2 грудня — 336-й день року (337-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 29 дні.
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні : Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
Національні : Національне свято Об'єднаних Арабських Еміратів. День Незалежності. (1971) : Національне свято Лаоської Народно-Демократичної Республіки. День проголошення Республіки. (1975) : День збройних сил.
Релігійні
Західне християнство
Пам'ять святих , Вівіани, Хроматія Аквілейського, ; Пам'ять блаженного .
Східне християнство
Пам'ять пророка Авакума, преподобних Афанасія Печерського та Афанасія Затвірника; Мучениці Миропії. Преподобних Іоана, Іраклемона, Андрія та Феофіла. Преподобного Ісе (Ієсея), єпископа Цилканського. Святителя Стефана Уроша, царя Сербського. Священномученика Порфирія, єпископа Сімферопольського. Преподобного Олексія Карпаторуського.Православний церковний календар 2024 - Православна церква України Пам'ять блаженного священномученика єпископа Івана Слезюка (Греко-католицька церква)https://ugcc.ua/data/misyatseslov-ukraynskoy-greko-katolytskoy-tserkvy-3745/.
Іменини : Авіт (Авідіан, Авітіанус, Авіціан), Бібіан, Іван, Хроматій, Ян.
: Аввакум, Афанасій, Іван, Андрій, Степан, Олексій.
Події 1015 — князь Ярослав Мудрий посів у Києві престол. 1104 — рукоположений митрополит Київський Никифор І. 1375 — болгарський монах Кипріан рукоположений на митрополита Київського і Литовського. 1409 — було відкрито Лейпцизький університет. 1697 — у Лондоні відкрито кафедральний собор святого Павла і почалась перша служба. 1766 — Швеція стала першою країною, в якій було повністю скасовано цензуру. 1804 — Папа Римський Пій VII на урочистій церемонії в соборі Нотр-Дам проголосив Наполеона Бонапарта Імператором Французьким Наполеоном I. 1805 — під Аустерліцом у Моравському маркграфстві Наполеон Бонапарт розгромив об'єднану російсько-австрійську армію. 1816 — у Лондоні луддити (борці з верстатами) влаштували масові акти знищення машин і верстатів на підприємствах. 1823 — у посланні до Конгресу президент США Джеймс Монро проголосив принцип політичного невтручання європейських держав у справи Американського континенту («доктрину Монро») — «Америка для американців!» 1848 — 53-річний австрійський цісар Фердинанд I був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I. 1852 — Президент Французької республіки Луї Наполеон Бонапарт оголосив себе імператором Франції під іменем Наполеон III і заснував Другу французьку імперію. 1863 — завершилося будівництво купола Капітолія у Вашингтоні (США). 1864 — у Херсоні заснували перший у Російській імперії Земський банк взаємного кредиту. 1864 — у Російській імперії проголошено судову реформу: рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо. 1865 — в Алабамі після ратифікації тринадцятої поправки до Конституції було заборонено рабство. 1870 — Рим проголошено столицею Королівства Італія. 1896 — у приміщенні Харківського оперного театру відбувся перший на українських землях публічний кіносеанс. 1901 — американець Кінґ К. Жиллетт запатентував безпечну бритву з двостороннім одноразовим лезом — жилетку. 1908 — Пуї став Імператором Китаю у віці двох років. 1927 — компанія Ford почала випуск автомобіля Ford Model A. 1934 — в СРСР видано офіційну постанову про терор (офіційно — як наслідок вбивства С. Кірова). 1939 — у Нью-Йорку відкрито аеропорт Ла-Гуардія. 1942 — група вчених з університету Чикаго на чолі з Енріко Фермі продемонструвала керовану ядерну реакцію на першому ядерному реакторі. 1949 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції іншими особами (резолюція 317 (IV)). Цей день щороку відзначається як Міжнародний день боротьби за скасування рабства. 1956 — висадкою з яхти «Гранма» 82-х революціонерів на чолі з Фіделем Кастро на Кубі розпочалося повстання проти проамериканського режиму Батисти, яке завершилося перемогою після двох років важких боїв. 1960 — на металургійному заводі ім. Леніна в Кривому Розі задули доменну піч «Криворізька-Комсомольська» — тоді найбільшу у світі. 1966 — постановою Ради Міністрів СРСР створено Івано-Франківський інститут нафти та газу. 1969 — між Сієтлом і Нью-Йорком відбувся перший демонстраційний політ реактивного літака Boeing 747, на борту якого перебувала 191 людина. 1971 — утворилася Федерація Об'єднаних Арабських Еміратів (об'єднує 7 князівств). 1975 — проголошено Лаоську Народно-Демократичну Республіку. 1982 — хірурги з університету Юти вперше імплантували постійне штучне серце пенсіонерові Барні Кларку, з яким той прожив 112 днів. 1983 — на каналі MTV відбулася прем'єра музичного відео під назвою Michael Jackson's Thriller. 1991 — незалежність України визнали першими Канада і Польща. 1991 — полк зв'язку 13-ї армії (командир — В. Мартиросян) підняв над своїм розташуванням синьо-жовтий прапор. 1998 — колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка заарештовано у Швейцарії за звинуваченням у відмиванні викрадених державних грошей. 2001 — одне з найбільших банкрутств у світовій історії: найбільша нафтова корпорація США «Enron» оголосила про своє банкрутство. Розслідування «справи Enron» (топменеджери компанії й аудитори займалися приписками) потягло за собою серію корпоративних скандалів у США. 2010 — виконком ФІФА, за попередньою таємною домовленістю (згідно з власним визнанням президента ФІФА З. Блаттера), «проголосував» за надання прав проведення чемпіонату світу з футболу 2018 Російській Федерації. 2015 — стрілянина в Сан-Бернардіно.
Народились Див. також: :Категорія:Народились 2 грудня
1728 — Ґальяні Фердинандо, італійський економіст, автор теорії вартості. 1852 — Тадеуш Рутовський, галицький журналіст і політик, президент Львова (1914—1915). 1859 — Жорж Сера, французький художник, основоположник пуантилізму. 1885 — Джордж Майнот, американський фізіолог, Нобелівський лауреат. 1890 — Олександр Шумський, український радянський державний діяч, активний поборник українізації 1920-1930-х (+1946). 1891 — Отто Дікс, німецький художник та графік, представник «жорсткого» реалізму та експресіонізму. 1893 — Лео Орнстайн, український і американський композитор, піаніст та педагог єврейського походження. 1906 — Пітер Карл Ґолдмарк, американський інженер, виходець з Угорщини. Керовані ним проєкти у компанії CBS спричинили створення першої комерційної системи кольорового телебачення (1940) і грамплатівок на 33 та 1/3 оберти (1948). 1923 — Каллас Марія, грецька співачка (сопрано), солістка найбільших оперних театрів світу. 1930 — Гері Беккер, американський економіст, Нобелівський лауреат. 1937 — Петро Осадчук, український письменник і політичний діяч. 1946 — Джанні Версаче, італійський модельєр, якого застрелили на порозі власного будинку. 1951 — Галябарда Степан, український поет-пісняр. 1971 — Павло Мазуренко, учасник Євромайдану. Герой України. 1973 — Моніка Селеш, американська тенісистка. 1977 — Путря Олександра Євгенівна, українська (радянська) художниця, яка в дитячому віці створила велику кількість творів мистецтва. 1978 — Неллі Фуртаду, канадська співачка, автор пісень і акторка португальського походження. Лауреатка «Греммі» 2001 року за найкращий поп-вокал («I'm like a Bird»). 1981 — Брітні Спірз, американська поп-діва. 1998 — Juice WRLD, американський репер, співак та автор пісень.
Померли Див. також: :Категорія:Померли 2 грудня
1547 — Ернан Кортес, іспанський конкістадор. 1552 — Франциск Ксав'єр, католицький святий та чудотворець, місіонер Азії, єзуїт. 1594 — Герард Меркатор, математик, філософ, теолог, географ та картограф, якого назвали «Птолемеєм свого часу». 1694 — П'єр Пюже (Pierre Puget), французький живописець, скульптор, архітектор і інженер. Дядько і вчитель скульптора Кристофа Вейр'є (Christophe Veyrier). 1814 — Маркіз де Сад, французький письменник, основоположник садизму. 1859 — страчено Джона Брауна, американця, який терористичними методами виступав проти рабства негрів. 1916 — Франческо Паоло Тості, італійський композитор, співак, педагог. 1918 — Едмон Ростан, французький поет і драматург, автор п'єси «Сірано де Бержерак». 1937 — Хосе Комас Сола, іспанський каталонський астроном. 1944 — Філіппо Томмазо Марінетті, італійський драматург, письменник-футурист. 1959 — Олександр Греків, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, Начальний командант УГА. 1980 — Ромен Гарі, французький письменник. Двічі лавреат Гонкурівської премії (1956 під ім'ям Ромена Гарі і 1975 під ім'ям Еміля Ажара). 1987 Луїс Федеріко Лелуар, аргентинський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії. Донн Ейсел, пілот ВПС США, астронавт НАСА. 1990 Аарон Копленд, американський композитор, піаніст, диригент. Роберт Каммінгс, американський актор та продюсер. 2006 — Марішка Вереш (), солістка рок-гурту «Shocking Blue».
Примітки