Борис Олексійович Анібал (справж. прізв. Масаїнов, 1900—1962) — російський радянський нарисовець, літературний критик, журналіст, поет, письменник-фантаст.
Життєпис Народився року в місті Данилові Ярославської губернії в багатодітній родині почесного громадянина міста, купця Олексія Никифировича Масаїнова, який успішно займався гуртовим продажем чаю і цукру. Мати — Віра Олександрівна, уроджена Баранова. По батькові був нащадком князя Василя Володимировича Рубець-Масальского, по матері — праправнуком Баранова Олександра Андрійовича, першого головного правителя російських поселень в Америці. Бабуся з боку матері Бориса, у хрещенні Ганна Григорівна, була чистокровною американською індіанкою, дочкою вождя з племені денайна. Його старший брат, Олексій Масаїнов-Масальський (1888—1971) до революції друкувався в альманахах футуристів, потім емігрував до США.
Навчався в реальному училищі. У 1917 році разом з сім'єю переїхав до Москви.
Творчість Літературною діяльністю почав займатися з 17 років, написавши повісті «Автобіографія» і «Смерть Люби» (остання була опублікована в «Даниловських хроніках»).
З 1922 року публікував у радянській пресі рецензії на книги під псевдонімом Борис Анібал — в альманасі «Ранки», журналах «Новий світ», «30 днів», «Прожектор». Часто також виступав зі статтями про поезію, іноді — з пародіямиГаспаров М. Л.Пародия Б. Аннибала на «Дали» Брюсова с примечаниями к каждому слову . Використовував також псевдоніми Б. Алексєєв, Ганнібал, Г. Анібал, Борис Брюс. Публікував «фабричні нариси», зібрані в 1930 році в книгу «Час, справи і люди». Максим Горький відгукнувся про книгу критичноМ. Горький. О работе неумелой, небрежной, недобросовестной и т. д. // Правда; Известия. — 19 апреля 1931.:
У 1940 році опублікував один з небагатьох своїх белетристичних творів — науково-фантастичну повість «Моряки Всесвіту».
Після Великої Вітчизняної війни до белетристики не повернувся, друкував рецензії і нариси. Остання відома публікація датована 1957 роком.
Залишив спогади «Моє дитинство в Данилові».
Повість «Моряки Всесвіту» Анібал цікавився науковою фантастикою ще в 1920-ті роки — збереглося кілька рецензій на фантастичні книги, зокрема — критичний відгук на відомий роман Курда Лассвіца «На двох планетах».
У 1939 році ЦК ВЛКСМ у спеціальній постанові про журнал «Знання — сила» запропонував редакції знову друкувати науково-фантастичні твори. Першим досвідом журналу в цьому напрямку, а також єдиним зверненням Анібала до фантастики була повість «Моряки Всесвіту», опублікована в № 1-5 за 1940 рік.
Сюжет повісті простий. Радянський уряд організовує перший міжпланетний переліт на ракеті з екіпажем з трьох осіб за маршрутом Земля — Марс — Земля з короткочасною висадкою на Марсі. Експедиція знаходить там залишки загиблої цивілізації, а також рукопис атланта, що колись потрапив на Марс.
За словами дослідника фантастики А. Первушина, «…автор примудрився зібрати в одному тексті майже всі фірмові кліше „марсіянського“ роману. І хоча нової якості не вийшло, повість написана на хорошому середньому рівні».
Публікації
Примітки
Посилання
Окулов В. Анібал Борис Олексійович Борис Анібал. Спогади про Данилів, (продовження) Борис Анібал. Серафим Саровський (з щоденників Б. Анібала) Бєлова Т. Куточок Росії, отчий дім