Вільям Келін-молодший (; , Джамейка, Квінз, Нью-Йорк) — американський учений-медик, онколог. Професор Гарвардського .
Біографія Народився у Нью-Йорку в родині податкового адвоката Вільяма Кейлина-старшого (1929-2011), випускника Університету Дюка, і Ненсі Кейлін (уродженої Горн, 1932-2003). Закінчив університет Дюка і там же здобув ступінь доктора медицини, пройшов терапевтичну підготовку у шпиталі Джонса Гопкінса.
З 1998 року дослідник Медичного інституту Говарда Г'юза.
Нагороди та визнання 1990: NIH Physician-Scientist Award 2001: 2006: Richard and Hinda Rosenthal Foundation Award, AACR 2006: Doris Duke Distinguished Clinical Investigator Award 2007: Duke University School of Medicine Distinguished Alumni Award 2010: Міжнародна премія Гайрднера, Канада 2010: член Національної академії наук США 2011: Премія Альфреда Кнудсона з онкогенетики, NCI (2011) 2012: , American Society for Clinical Investigation (спільно з Грег Семенза) 2012: , Інститут Франції (спільно з Грег Семенза, Пітер Реткліфф та ) 2014: однойменного фонду (спільно з Грег Семенза, Пітер Реткліфф та Стефан Макнайт) 2014: 2014: член (AACR) 2016: Science of Oncology Award, Американське товариство клінічної онкології () 2016: , AACR 2016: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (спільно з Грег Семенза, Пітер Реткліфф) 2018: Премія Мессрі 2019: Нобелівська премія з фізіології або медицини
Доробок mit O. Iliopoulos u. a.: Negative regulation of hypoxia-inducible genes by the von Hippel-Lindau protein, Proc Natl Acad Sci U S A, Band 93, 1996, S. 10595–10599. mit E. Maher, u. a.: von Hippel-Lindau Disease, Medicine, Band 76, 1997, S. 381–391. mit C. E. Stebbins u. a.: Structure of the VHL-ElonginC-elonginB complex: implications for VHL tumor suppressor function, Science, Band 284, 1999, S. 455–461 mit I. Mircea, K. Kondo u. a.: HIFa targeted for VHL-mediated destruction by proline hydroxylation: Implications for O2 sensing, Science, Band 292, 2001, S. 464–468 Molecular basis of the VHL hereditary cancer syndrome, Nat. Rev. Cancer, Band 2, 2002, S. 673–682, PMID 12209156 mit K. Kondo u. a.: Inhibition of HIF is necessary for tumor suppression by the von Hippel-Lindau protein, Cancer Cell, Band 1, 2002, S. 237–246 mit K. Kondo u. a.: Inhibition of HIF2alpha Is sufficient to suppress pVHL-defective tumor growth, PLoS Biol., Band 1, 2003, S. 439–444. mit W. Y. Kim u. a.: The role of VHL gene mutation in human cancer, J. Clin. Oncol., Band 22, 2004, S. 4991–5004. mit P. J. Ratcliffe u. a.: Oxygen sensing by metazoans: the central role of the HIF hydroxylase pathway, Mol. Cell, Band 30, 2008, S. 393–402 mit Y. A. Minamishima: Reactivation of hepatic EPO synthesis in mice after PHD loss, Science, Band 329, 2010, S. 407. The VHL Tumor Suppressor Gene: Insights into Oxygen Sensing and Cancer, Trans. Am. Clin. Climatol. Assoc., Band 128, 2017, S. 298–307. PMID 28790514 Common pitfalls in preclinical cancer target validation, Nat. Rev. Cancer, Band 17, 2017, S. 425–440 mit M. Ivan: The EGLN-HIF O2-Sensing System: Multiple Inputs and Feedbacks, Mol. Cell, Band 66, 2017, S. 772–779 HIF2 Inhibitor Joins the Kidney Cancer Armamentarium, J. Clin. Oncol., Band 36, 2018, S. 908–910. mit J. Zhang u. a.: VHL substrate transcription factor ZHX2 as an oncogenic driver in clear cell renal cell carcinoma, Science, Band 361, 2018, S. 290–295
Примітки