Дубі́вка (до 1946 року — Чехи) — село в Україні, у Семенівській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 291 особу (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Населення У 1783 році в поселенні налічувався 171 мешканець, дворів — 27, в другій половині 19 століття — 298 жителів, за довідником 1885 року в селі мешкало 366 осіб, налічувалося 35 дворових господарств, наприкінці 19 століття — 571 особа, з них 284 чоловіки та 287 жінок, дворів — 91, або 382 мешканці та 51 двір.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 590 осіб, з них: православних — 514, католиків — 59, чоловіків — 283, жінок — 307.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 859 осіб, з них 412 чоловіків та 447 жінок; за національністю: українців — 859. Кількість господарств — 190, з них несільського типу — 1.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 379 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 291 особу.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,28 % російська 1,72 %
Історія Засноване у 1713 році. У 1744 році — власність житомирського старости Олександра Лісницького. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, подимне вносили від 20 дворів. У 1846 році перейшло зі складу Житомирського повіту Волинської губернії до Бердичівського повіту Київської губернії. Розміщувалося у лісистій місцині на болотистій річці Горбатці, за 3 версти від Красівки. Належало до Червонецького ключа, яким володів граф Адольф Грохольський (1799 року народження, католик). Землі — 1 165 десятин, надзвичайно урожайна. В селі була приписна дерев'яна церква, збудована у 1744 році, приписана до православної парафії у Красівці. При церкві 53 десятини землі, подарованої при будівництві Олександром Лісницьким. За довідником 1885 року — колишнє поміщицьке село Пузирецької волості Бердичівського повіту Київської губернії. Були церковна парафія, заїзд.
Наприкінці 19 століття — поміщицьке село Пузирецької волості Бердичівського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Бердичів, де розміщувалися також телеграфна та поштові державна і земська станції — 13 верст, до найближчої залізничної станції Бердичів — 13 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, крім того селяни підробляли у фільварку. Землі — 835 десятин, з них поміщикам належало 502 десятини, селянам — 280 десятин, церкві — 54 десятини. Село належало спадкоємцям Федора Терещенка, господарював управитель Захар Золотарьов, застосовувалася трипільна сівозміна, як і у селян. В селі були православна церква, каплиця, церковно-парафіяльна школа, два вітрових млини з одним працівником кожен. Пожежна частина складалася з 3 бочок та 3 багрів.
У 1923 році включене до складу новоствореної Чехівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Білопільського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради. 27 червня 1925 року, в складі сільської ради, передане до Бердичівського району Бердичівської округи. Відстань до районного центру м. Бердичів становила 17 верст, до окружного центру в Бердичеві — 16 верст, до найближчої залізничної станції Бердичів — 15 верст. Від 15 вересня 1930 до 28 червня 1939 року, в складі сільської ради, входило до Бердичівської міської ради.
7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село перейменоване на Дубівку, відповідно сільську раду — на Дубівську. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Красівській сільській раді Бердичівського району.
7 вересня 2016 року включене до складу новоутвореної Семенівської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Відомі люди Сікорський Микола Онуфрійович (1920—1990) — учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
Примітки
Посилання Погода в селі Великі Гадомці