Євге́н Анто́нович Дроб'я́зко (, Київ — 2 травня 1980, Київ) — український перекладач.
Біографічні дані Син видатного українського вченого-правника А. Л. Дроб'язка (незаконно репресованого 1941).
1920 року закінчив юридичний факультет Київського університету і 1923 року Музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка (Київ). До переведення в останній 1919 року навчався в Театральній академії в Києві.
Був на режисерській і редакторській роботі. У Києві мешкав у будинку письменників Роліт.
Перекладацька діяльність
Перекладав із французької, німецької, іспанської, російської, польської та італійської мов.
Автор першого повного перекладу «Божественної комедії» Данте.
Також серед перекладів: «Орлеанська діва» Фрідріха Шіллера; «Дивовижні пригоди та мандрівки барона Мюнхгаузена» Г.-А. Бюргера (перше видання — Київ, 1939; нове видання: Київ, 2020); Поезія Федеріко Ґарсія-Лорки, Юліуша Словацького, Володимира Маяковського; «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова (спільно з Д. Бобирем і М. Рильським). Вистава представлена у репертуарі Київського національного академічного Молодого театру від 2016 року; Окреме видання вибраних творів Юліуша Словацького в перекладі Євгена Дроб'язка і Максима Рильського (Rudzitsky Collection, Київ, 2021).
Переклав лібрето опер: «Весілля Фіґаро» (1948)Окремі номери з опери видані у збірках: Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 1. Для жіночих голосів / упор. А. Бондаренко. — К.: Альтернатива Друк, 2017. — 52 с. ISBN 978-966-97648-3-6 та Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 2. Для чоловічих голосів / упор. А. Бондаренко. — К.: Альтернатива Друк, 2017. — 48 с. — ISBN 978-966-97648-4-3.; «Чарівна флейта»; «Директор театру» (обидва — 1956) В.-А. Моцарта; «Повість про справжню людину» С. Прокоф'єва (1966); «Орфей та Еврідіка» К.-В. Ґлюка (1977).
Переклав популярний підручник з елементарної теорії музики І. Способіна.
Родина Батько — Дроб'язко Антон Лаврентійович, український правознавець, літературознавець. Мати — Марія Лєбова, з аристократичної дворянської сім'ї, викладачка в гімназіях. Рідний брат — Дроб'язко Віталій Антонович, військовий і громадський діяч, сотник Армії УНР, після 1920 року в еміграції.
Дружина — Лія Вайсблат, донька головного рабина Києва (з 1902 р.) Нухима Вайсблата, сестра літератора, перекладача, видавця Володимира Вайсблата, живописця, графіка та скульптора Йосипа Вайсблата, лікаря-стоматолога, доктора медичних наук Соломона Вайсблата.
Син — Дроб'язко Лев Євгенович, інженер-будівельник, кандидат технічних наук, дослідник історичної топографії Бабиного Яру.
Примітки
Література А. Рудзицький Про Євгена Дроб'язко // «Дивовижні пригоди та мандрівки барона Мюнхгаузена» Г.-А.Бюргера (Київ, 2020) А. Рудзицький «Я мовлю сам собі…». Вірші польських класиків Романтизму із доробку відомого перекладача Євгена Дроб'язка // Нова Польща. Тельнюк С. В. Дроб'язко Євген Антонович // . — С. 111—112. Станіслав Цалик, Пилип Селігей Підвали можуть бути всілякого відтінку…
Посилання