Інформація (від «роз'яснення, уявлення, поняття про що-небудь» ← informare «надавати вигляд, форму, навчати; мислити, уявляти») — відомості незалежно від форми їх подання. Американський вчений-інформатик Ентоні Дебонс описує інформацію як «усвідомлення стану навколишнього світу і фізичні прояви, які його формують».

Незважаючи на широку поширеність, поняття інформації залишається одним із найбільш дискусійних у філософії та науці, а термін може мати різні значення у різних галузях людської діяльності.Норберт Вінер: Інформація — це не матерія і не енергія, інформація — це інформація. Визначень інформації існує безліч:

відомості про предмети, факти, ідеї і т. ін., якими можуть обмінюватися люди в рамках конкретного контексту (ISO/IEC 10746-2:1996); відомості щодо фактів, подій, речей, ідей та понять, які у певному контексті мають конкретний зміст (ISO/IEC 2382:2015); відомості про суб'єкти, об'єкти, явища та процеси (ДСТУ 2226-93); документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі інформація — будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (Закон України «Про інформацію»). У своєму первісному значенні «інформація» — відомості, що передаються людьми усним, письмовим або будь-яким іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т. ін.); з середини XX століття термін «інформація» перетворився на загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною та автоматом, автоматом та автоматом; обмін сигналами в тваринному та рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму (наприклад, генетична інформація); одне з основних понять кібернетики.

Інформація може бути універсальною — поданою у вигляді символів і знаків, суб'єктивною — у вигляді значення, яке надають символи, або поєднувати їх.

Інформація та дані Згідно з сучасними уявленнями, інформація вважається нематеріальною, а те, що міститься в структурі об'єктів, прийнято називати даними (representation form  — ISO/IEC/IEEE 24765:2010). На найфундаментальнішому рівні інформація стосується інтерпретації того, що можна відчути. Можна сказати, що будь-який природний процес, який не є повністю випадковим, і будь-який спостережуваний об'єкт чи явище у будь-якому середовищі передають певну кількість інформації.  Інформація — це не знання саме по собі, а значення, яке можна отримати з представлення через інтерпретацію.

Хоча інформація має набути деякої форми подання (тобто перетворитися на дані), щоб її можна було зберігати або обмінюватися, інформація є в першу чергу інтерпретація (сенс) такого подання (ISO/IEC/IEEE 24765:2010), тому в строгому сенсі інформація відрізняється від даних, хоча у неформальному контексті ці два терміни дуже часто використовують як синоніми.

Інформація визначається як дані, які наділені сенсом і метою, відповідаючи визначенню «знання як описи» Бертрана Рассела і відрізняється від даних тим, що вона корисна, тобто має значення для рішень або дій.

Суть та межі явища Інформація у багатьох випадках обробляється ітеративно — дані, доступні на одному кроці, обробляються в інформацію для інтерпретації та обробки на наступному кроці. Наприклад, у письмовому тексті кожен символ або літера передає інформацію, що стосується слова, частиною якого він є, кожне слово передає інформацію, що стосується фрази, частиною якої воно є, кожна фраза передає інформацію, що стосується речення, частиною якого воно є, і так далі поки на останньому кроці інформація не буде інтерпретована і не стане інформацією у даній області. У цифровому сигналі біти можуть бути інтерпретовані як символи, літери, цифри або структури, які передають інформацію, доступну на наступному рівні. Ключовою характеристикою інформації є те, що вона підлягає інтерпретації та обробці.

Концепція інформації актуальна в різних контекстах, включаючи обмеження, комунікацію, контроль, дані, форму, освіту, знання, значення, розуміння, розумові стимули, шаблон, сприйняття, пропозицію, репрезентацію та ентропію .

Отримання інформації з сигналу чи повідомлення можна розглядати як вирішення двозначності чи невизначеності, що виникає під час інтерпретації шаблонів(паттернів) у сигналі чи повідомленні.

Інформація може бути структурована як дані . Надлишкові дані можна стиснути до оптимального розміру, який є теоретичною межею стиснення.

Інформація, доступна через збір даних, може бути отримана шляхом аналізу.

Інформація може передаватися в часі, через сховище даних, і в просторі, через зв'язок і телекомунікації.  Інформація виражається або як зміст повідомлення, або через пряме чи непряме спостереження. Те, що сприймається, можна витлумачити як повідомлення саме по собі, і в цьому сенсі вся інформація завжди передається як зміст повідомлення.

Інформація може бути закодована в різні форми для передачі та інтерпретації (наприклад, інформація може бути закодована в послідовність знаків або передана через сигнал). Вона також може бути зашифрована для безпечного зберігання та зв'язку.

Для досліджень самоорганізації динамічних систем Генрі Кастлер запропонував таке визначення: «Інформація є запам'ятований вибір одного варіанта з кількох можливих та рівноправних».

М.Амосов вважав, що «інформація — це відомості про систему, про її структуру та функції, виражені моделлю», а «переробка інформації полягає в перетворенні одних моделей на інші».

Сам термін «інформація» байдужий до істинності вмісту. Інформація може бути правдивою, хибною або відвертою брехнею. Від даних інформація відрізняється доступністю отримувачу. Наприклад, нерозшифрований рукопис Войнича, можливо, містить якийсь зміст, а отже, потенційно може стати інформацією, але до розшифрування він — лише набір символів і картинок, дані, над якими можуть працювати дешифрувальники.

Інформація може бути товаром, тобто купуватися й продаватися як будь-який інший товар. Розвідувальні служби здійснюють збір інформації про потенційного або наявного супротивника.

На початку XXI століття інформація посідає дедалі значніше місце в житті людини як члена суспільства. Засоби масової інформації поширюють її, інформаційні технології переймаються її обробкою. Висувається ідея інформаційного суспільства, до якого, можливо, прямує людство. Основою такого суспільства було б виробництво й споживання не товарів і послуг, а інформації.

Етимологія Слово «інформація» походить від середньофранцузького enformacion/informacion/information «кримінальне розслідування» та його етимона, лат.informatiō(n), яке має декілька значень Capurro R. Past, present and future of the concept of information, Cognition, Communication, Co-operation, 2009, vol.7(2), p. 125—148.: роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення; представлення, поняття; ознайомлення, просвіта.

В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 році. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII ст.

З середини XX століття термін «інформація» широко використовується в різних галузях науки та в повсякденному житті.

Історія поняття Поняття інформації розглядалося ще античними філософами — старогрецькі мислителі багато розмірковували про форму і про знання, але не про спосіб існування знання та про його передачу. Аналогічно, емпірики Нового часу вважали, що ми отримуємо відомості про світ через відчуття, але ще не намагалися знайти кількісну характеристику для цих відомостей. Латинські слова «de saxis informibus» з Вульгати Ієроніма (342—419) перекладаються як «з каміння цілісного» (Втор. 27:6), а слова «informem adhuc me», які перекладаються як «Зародок мій» (Пс.138: 16), можна перекласти і як «безформного ще мене», тому що саме як «ще безформна» перекладаються слова «adhuc informem» зі Сповіді Августина (354—430).

Італійським словом «informa» у Божественній комедії Данте (1265—1321) позначається не просто безформне, а процес формування, освіти, творіння(ч. XVII 16-18, ч. XXV 40-42, ч. VII 133—138).

У сучасному світі інформація є одним з найважливіших ресурсів і, водночас, однією з рушійних сил розвитку людського суспільства. Інформаційні процеси, що відбуваються в матеріальному світі, живій природі та людському суспільстві, вивчаються (або принаймні враховуються) усіма науковими дисциплінами від філософії до маркетингу .

Історично склалося так, що дослідженням безпосередньо інформації займаються дві комплексні галузі науки — кібернетика та інформатика .

Інформатика, що сформувалася як наука в середині XX століття, відокремилася від кібернетики та займається дослідженнями в галузі способів та засобів отримання, зберігання, передачі та обробки інформації.

Дослідження змістового інформації ґрунтуються на комплексі наукових теорій під загальною назвою семіотика, зокрема її розділ — семантика, зосереджена на розумінні отриманої інформації, на змісті сигналу чи повідомлення.

У колишньому СРСР філософська проблематика поняття «інформація» розроблялася, починаючи з 1960-х років, коли вийшла стаття А. Д. Урсула «Природа інформації». З того часу, явно чи неявно, розглядаються насамперед дві концепції інформації: атрибутивна , за якою інформація властива всім фізичним системам та процесам (А. Д. Урсул, І. Б. Новик, Л. Б. Баженов, Л. А. Петрушенко та інші), і функціональна  — інформація притаманна лише системам, що самоорганізуються (П. В. Копнін, А. М. Коршунов, В. С. Тюхтін, Б. С. Українцев та інші)  .

Теорія інформації Основна стаття: Теорія інформації

Теорія інформації — наукове дослідження кількісного визначення, зберігання та передачі інформації. Ця галузь була фундаментально заснована роботами Гаррі Найквіста та Ральфа Гартлі в 1920-х роках і Клода Шеннона в 1940-х роках. Область досліджень знаходилась на перетині теорії ймовірностей, статистики, інформатики, статистичної механіки, інформаційної інженерії та електротехніки. Теорія інформації вивчає межі можливостей систем передачі даних, а також основні засади їх проектування та технічної реалізації  .

Ключовою мірою в теорії інформації є ентропія. Ентропія кількісно визначає величину невизначеності, пов'язану зі значенням випадкової величини або результатом випадкового процесу. Наприклад, визначення результату справедливого підкидання монети (з двома однаково ймовірними результатами) надає менше інформації (нижча ентропія), ніж визначення результату кидання кубика (з шістьма рівно ймовірними результатами). Деякі інші важливі заходи в теорії інформації — це взаємна інформація, пропускна здатність каналу, показник помилки та відносна ентропія. Важливі підгалузі теорії інформації включають вихідне кодування, теорію алгоритмічної складності, теорію алгоритмічної інформації та криптографію.