Йоганн Штурм (, ; 1 жовтня 1507, Шляйден — 3 березня 1589, Страсбург) — німецький педагог — гуманіст, теолог. Відомий тим, що відкрив гімназію для хлопчиків у місті Страсбург, а також запровадив першу оцінювальну систему — екзамен.Штурм, Иоганнес // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Текст]/: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Ранні роки Народився 1 жовтня 1507 року в місті Шлейден, Німеччина. Його батьком був Вільгельм Штурм (нім.Wilhelm Sturm) який виконував обов'язки скарбничого у графа фон — Мандершайдського (нім.Graf von-Manderscheidsky), у нього було 13 сестер і братів. Отримавши свою першу освіту в будинку графа Дітріха Мандершайдського, в 1521 році він почав своє навчання в гімназії Святого Ієроніма Льєжського, де вивчав латинь, грецьку мову, логіку Арістотеля, математику і деякі елементи теології, згідно з поділом предметів, які він прийме моделлю для своєї гімназії.
Штурм дуже поважав своїх перших вчителів які почали формувати погляди юного учня на освіту. Найбільшої уваги привернув такий вчитель як Ніколя Клейнер (нім.Nicolas Kleiner) — голландський філолог, професор грецької мови та івриту, який вплинув на майбутнього педагога і залучив його до вивчення грецької творчості. Імена багатьох інших вчителів, на жаль, не відомі. Вплив на формування світогляду мали і батьки; своїй освіті він завдячував, в першу чергу, своїй матері, яку він вважав дуже розумною та неперевершеною жінкою. Через кілька років навчання у своїй першій школі, він продовжив його вже в місті Люттіх, де тривало його формування як майбутнього педагога. З Люттіха в 1524 році він відправився до Левена, де провів перші три роки навчаючись, два наступних — як вчитель. Разом з ним там навчалися його земляк- історик Йоган Слейдан (Філіпсон), і відомий анатом, медик Андреас Везалій (народився в 1514 році в Брюселі, написав твір «Corporis humani fabrica», який в свій час слугував медичною літературою; помер на о. Занте в 1564 році)
Разом з професором грецької мови Руджером Расцієм, Штурм заснував книгодрукарню, з якої друком вийшли книги Гомера та ін.. грецьких класиків. В 1529 році він повіз всі друковані книги до Парижу, де навчався медицини, вивчав інших грецьких та латинських класиків. Тут же й одружився і мав багато пансіонерів: німецьких, англійських, італійських та французьких.
Його популярність росла: він листувався з Еразмом, Меланхтоном і Буцером. З Парижа він приїхав до Страсбурга, викликаний туди особливими стараннями, згадуваним вже, Якова Штурма. Йому запропонували організувати міську гімназію. План для цієї установи Йоганн Штурм опублікував під заголовком: De literatum liudis recte aperiendis(з лат. Відкриття належним чином дізнався Liudi). В 1538 році гімназія була урочисто відкрита.Карл Шмидт. История педагогики, изложенная во всемирно-историческом развитии и в органической связи с культурной жизнью народов [Текст]/ Пер. Эдуарда Циммермана. Т. 1-4. — 3-е изд., доп. и испр. Вихардом Ланге. — Москва: К. Т. Солдатенков, 1877—1881. — 5 т.; 22.
Діяльність Й.Штурма Завдяки тому, що він був людиною комунікабельною, він досить легко міг вплинути на іншу людину пояснюючи їй свої думки стосовно освітньо-педагогічного процесу. Опановуючи нові рівні освіти він почав листування з такими відомими діячами як: Еразмом Ротердамським (нім.Erasmus Rotterdam) — професором Левенського університету та відомим богословом; Філіпом Меланхтоном — німецьким гуманістом, педагогом, теологом, викладачем Гейдельберського університету Рупрехта-Карла, сподвижник Лютера, а також Штурм був його послідовником; Мартіном Буцером (нім.Martin Buzer) — церковним реформатором, очільник реформації в Страсбургсі. Він був високої думки про цих діячів, завжди звертався до них за порадою, адже вважав їх дуже впливовими діячами, тому за корисне було б заручитися їхньою підтримкою В 1538 році гімназія була урочисто відкрита, а пожиттєвим ректором (Rector perpetuus) був призначений Йоганн Штурм. Так він виконав свій план організації навчального закладу. Посаду ректора він обіймав 45 років, з 1538 по 1583 роки.Ананьина С.А под ред. прив.доц. История педагогики. Е. Цитронь и А.Карнаухова.[Текст]/ Автриз, перевод с 3-его исп. и доп. Ним. Издания… Проф. Т. Циглерь. Книгоиздательство « Сотрудник»// Петербург-Киев. 1911г.
Навчання в Страсбурзькій гімназії А зараз ми розглянемо яким саме чином Штурм уявляв навчання у своїй гімназії. На його думку, хлопчик повинен починати свою освіту в 6 або 7 років. Власне основне навчання мало тривати десять років, тобто до 16-ти років.
Розглядаючи організаційно педагогічну діяльність Штурма ми спробуємо визначити які він вбачав шляхи підвищення ефективності навчальної діяльності у його Страсбурзській гімназії.
В реалізації своїх ідей Штурм обрав складання письмових методологічних порад у формі листування.
Так, для вчителя десятого класу Фризія (нім. Friziy), Штурм радив у в своєму листі закласти фундамент основ освітнього процесу, навчати дітей простим викладанням без зайвих навантажень. Якщо діти засвоїли всю програму успішно і результати успішності будуть високими, то це буде найбільшою нагородою для вчителя. В кінці року проводився екзамен, де учень дев'ятого класу запитував учня десятого класу, чого той навчився за весь рік, після чого відбувався перехід учнів до наступного класу.
Ширнеру (нім. Shirner), вчителю дев'ятого класу, Штурм писав, що той повинен закріпити в пам'яті учнів вивчений матеріал з попереднього класу, а також він повинен був посприяти вивченню нових латинських слів. Наприклад, один учень повинен був вивчити одні слова, а другий інші, але щоб ці слова відповідали одному поняттю (наприклад, один вивчав слово «alauda» — жайворонок, а інший «anas» — качка), потім вони вислуховували один одного і це, на думку Штурма, сприяло б таким чином легкому запам'ятовуванню цих слів.
Тут також прослідковується проведення перевірки знань у формі екзамену, де учень восьмого класу питав учня дев'ятого класу про його досягнення. Про це ми вже повідомляли вище, але тут вже колишній екзаменатор екзаменується сам. В такому ж порядку продовжувалися екзамени і в наступних класах.
Матоею Гюрберу (нім.Mutter Gurber), вчителю восьмого класу, Штурм радив також закріпити знання набуті в попередніх класах, навчити їх новим словам та залучив до вивчення творів римських та грецьких ораторів. Також починалося вивчення листів Цицерона.
Лінгельсгемій (нім.Lingelsgemei) був вчителем сьомого класу, і йому Штурм писав у листі про заборону використання будь-якого катехізису з попередніх класів, тобто вони повинні були навчатися всьому новому. Він радив за доцільне виконувати різні письмові та усні вправи, щоб таким чином вони повторювали вже вивчений матеріал в попередніх класах. В неділю учні перекладали німецький катахізис на латинську мову, окрім слів які були затверджені церквою (Trinitas — Трійця; sacramentum — таємниця; baptismus — хрещення).
Вчителю шостого класу — Маллеолу (нім.Malleol) потрібно було ознайомити учнів з більшими листами Цицерона. Також Штурм порадив цьому вчителю поділити учнів на три декурії; перша декурія перекладали та переказували на пам'ять твори єпископа Амвросія (Bischof von Ambrose), друга — епіграмму Марціала (Folge von Marcyal), третя — Горація (Horror). В цьому ж класі починалося глибоке вивчення грецької мови.
Бітнеру (нім. Beatner), вчителю п'ятого класу, порадив навчити учнів нових грецьких слів для позначення побуту життя та звичаїв. Вже в кінці навчального року учні повинні були практикуватися в складанні віршів. В суботу та неділю вивчалися послання апостола Павла. Також в цьому класі повинна була вивчатися музика.
В своїх листах до вчителів четвертого класу — Лаврентія Енглера (нім.Engure Lawrence), третього — Бошію (нім.Bosch), другого — Ренарду (нім.Renard) та першого — Голію (нім.Goliu), Штурм також писав про їх вчительську відповідальність, їх педагогічний обов'язок перед гімназистами та завдання які вони повинні виконувати разом з учнями, аби ті також відчували підтримку від своїх наставників. Також за його порадою в третьому класі починалася читати перша книга «Ілліади» або «Одісея». У всіх класах продовжувалося читання послань святого апостола Павла, але в цих класах вже потрібно було заучувати їх на пам'ять. Юнаки повинні були перекладати речення з латинської мови на грецьку і навпаки. Також вважалося за доцільне грати різні ролі у виставах, які учні самі ж й організовували, адже навіть в своїх листах Штурм згадував про те, що сам в роки свого навчання він грав роль Гета в комедії Теренція «Форміо».
Також нам стає відомо з листа Штурма, що в першому класі рівень знань учнів досягав дуже високого рівня, адже учні самостійно повинні були складати твори латинською або грецькою мовами в художньому стилі, а послання апостола Павла повинне було пояснюватися учнями самостійно без допомоги вчителя.
Сказане нами характеризує Страсбургську гімназію як навчальний заклад, в якому навчання було організоване, поступове. Штурм надавав колегам, а точніше вчителям його гімназії, велику підтримку для досягнення його ідеальної моделі навчання.
Штурм вважав, що німецькі учні можуть стати істинними латиністами, які могли б стояти на ряду з Цицероном. Тому він вважав народною бідністю — publicum et comunne malum (державною і суспільною убогістю), що не всі розмовляють латинською мовою. Завданням його школи і вчителів є «istud malum corrigere industria» — виправлення цього зла.
Важливим способом для досягнення цілей була «imitatio», в якій були записані всі латинські вправи в Страсбургській гімназії.
Отже, охарактеризувавши систему педагогічних поглядів з листів Й. Штурма, робимо висновок, що Штурм писав ці листи для того, щоб підтримати вчителів, дати їм пораду або ж настанову. Слід сказати, що Штурм таким чином приділив увагу кожному зі своїх колег і це не залишилося без результату, адже учні вже під кінець свого навчання могли вільно писати, читати, говорити не тільки латинською мовою, а й грецькою, що мало дуже великий вплив на декламування їхніх ораторських здібностей. Тож ефективність методів навчальної діяльності та педагогічних поглядів Йоганна Штурма була дуже високою.
Виховний та навчальний процеси Щодо виховної діяльності в гімназії, то тут були введені свої правила, виокремлювалася модель поведінки якої повинні були дотримуватися всі учні без винятку, а також і вчителі, але для них були введені свої правила на яких базувалася вся виховна діяльність.
В позаурочний час учні були під постійним наглядом вчителя, якому входило в обов'язок «день і ніч слідкувати за учнями», привчати їх до виконання шкільних законів, «ретельно слідкувати за їх здібностями», «доповідати про учнів, на його розсуд, нездатних до навчання», одних нагороджувати, інших карати за лінь, «але не схилятися до крику, смикання за волосся й за вуха, чи взагалі до кулаків і палок», спілкуватися тільки по батьківські, «не дуже строго, але й не дуже ласкаво». Тобто, як ми бачимо, в гімназії не дозволялося застосовувати силу до дітей, але допускалося певне покарання їх якщо вони не навчалися або скоювали провину.
О 5 годині ранку за дзвоником кожен з учнів повинен був встати, прибрати ліжко і підмести кімнату. Потім всі збиралися і повинні були в присутності вчителя прочитати молитви. Після снідали, а потім починали урок, який розпочинався і закінчувався молитвою.