Диви́н — село в Україні, у Брусилівській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 324 особи (2001). У 1923—2016 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Загальна інформація Розміщується за 62 км на південний схід від Коростишева, за 18 км від найближчої залізничної станції Скочище, за 20 км від автодороги Київ—Львів.

Населення В середині 19 століття в поселенні налічувався 1 691 житель, за довідником 1885 року в селі мешкало 1 326 осіб, налічувалося 183 дворових господарства, наприкінці 19 століття — 1 925 осіб, з них 979 чоловіків та 946 жінок, дворів — 362, або 1 963 мешканці та 186 дворів.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 832 особи, з них: православних — 1 803, чоловіків — 920, жінок — 912.

Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 2 088 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 1 033, жінок — 1 055; етнічний склад: українці — 2 088. Кількість господарств — 456, з них неселянського типу — 2.

На початок 1970-х років в селі було 270 дворів із населенням 614 осіб.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 324 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 324 особи.

Історія Перша писемна згадка датується 1611 роком. У 1628 році належало до брусилівського маєтку Бутовичів. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до брусилівського маєтку Чацьких, подимне вносили від 40 дворів.

В другій половині 19 століття — село Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало на струмку Жерко, який біля Дідівщина (за 12 верст) впадав до Ірпіні. Належало двом поміщикам: Добринському, який купив свою частку у 1856 році від Невинського — 2 085 десятина землі та 280 ревізьких душ і Станіславу та Вікторії Піонтківським, які володіли такою ж кількістю землі та 225 ревізькими душами. Землі лісисті, частково заболочені. Була дерев'яна (з дуба) церква, яка існувала вже у 1746 році, при ній 46 десятин землі, школа. До парафії входило сільце Вульшка, яке лежало за 3 версти. За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Брусилівської волості Радомисльського повіту Київської губернії, лежало біля болота Жарка. Були церковна парафія, школа, 2 заїзди, лавка.

Наприкінці 19 століття — власницьке село Брусилівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 43 версти, до центру волості, містечка Брусилів, де розміщувалися також найближчі телеграфна та поштова земська станції — 8 верст, до найближчої залізничної станції Фастів — 27 верст, до найближчої поштової казенної станції у с. Ставище — 12 верст, до найближчої пароплавної станції у Києві — 100 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, крім того селяни підробляли у Києві. У селі числилося 1 586 десятин землі, з яких 367 десятин належало поміщикам, 1 086 десятин — селянам, 36 десятин — церкві, 97 десятин — іншим прошаркам населення. Поселення належало поміщикам Ю. Свистуновій, Ц. Шарнелей та Ю. Грайну, господарство вели самі поміщики, застосовували трипільну сівозміну, як і селяни. В селі були православна церква, церковно-парафіяльна школа, 2 вітрових млини, кузня, хлібна комора. Пожежна команда мала 3 бочки.

У 1923 році включене до складу новоствореної Дивинської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Брусилівського району Білоцерківської округи; адміністративний центр ради.

На фронтах Другої світової війни воювало 259 селян, 173 з них нагороджені орденами й медалями, 186 загинуло. На їх честь у 1959 та 1967 роках встановлено три пам'ятники.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 146 га угідь, з них 1 940 га — рілля. Господарство вирощувало зернові культури та картоплю; тваринництво — м'ясо-молочного напрямку. 18 селян нагороджені орденами й медалями СРСР. В селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району Житомирської області, 4 травня 1990 року повернуте до складу відновленого Брусилівського району.

28 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Брусилівської територіальної громади Брусилівського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.

Відомі люди Утвенко Олександр Іванович (1905—1963) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант. Утвенко Петро Дементійович (1922—2004) — український цілитель.

Примітки

Посилання Погода в селі Дивин