Анна Хромі (18 липня 1940, Чеський Крумлов — 18 вересня 2021) — чеська художниця та скульпторка. Перша жінка, нагороджена премією Мікеланджело — щорічною премією, яку присуджують скульпторам в Італії (2008).

Біографія Народилася в Богемії (Чехія), зростала в Австрії, проживає у Франції і працює в Італії. Називає себе квінтесенцією європейки.

В кінці Другої світової війни сім'я Анни Хромі переїхала з Чехії до Відня, Австрія. Її родина не мала достатньо коштів, щоб Анна могла вчитися в школі мистецтв. Однак, як тільки вона одружилася і переїхала в Париж, це стало можливим. Вона здобула освіту в Школі витончених мистецтв. Саме тут у неї проявився інтерес до творчості Сальвадора Далі та інших сюрреалістів, а також стала використовувати в живописі м'яку колористику в стилі Вільяма Тернера.

Після небезпечної для життя аварії, яка сталася в 1992 році, Анна отримала важкі травми і не могла писати протягом восьми років. Вона звернула увагу на скульптуру, використовуючи бронзу і мармур в своїй техніці.

Студії У Анни Хромі є студія в П'єтразанті, в Тоскані, тут їй належать і бронзові ливарні цехи Fonderia Artistica Mariani і Massimo Del Chiaro. Над мармуровими скульптурами вона працює в студії Massimo Galleni в П'єтразанті. Вона працює і в Каррарі, в студії Мікеланджело, що належить Франко Бараттіні.

Роботи

Найвідоміше творіння Анни Хромі — порожній плащ, знаний як Плащ Миру і Свідомості, Pieta, «Командор» і під іншими назвами. Скульптури розміщені в Зальцбурзькому соборі в Австрії, перед Зісловним театром в Празі, в Національному археологічному музеї в Афінах і в інших місцях. За час роботи над образом Хромі перетворила плащ в каплицю висотою близько п'яти метрів, вирізану з блоку білого мармуру вагою 200 тонн в печері Мікеланджело в Каррарі.

У число інших важливих робіт увійшли «Олімпійський Дух», встановлений в олімпійському селі в Лондоні і очікує розпорядження нового власника про місце його постійної дислокації, «Древо життя», а також «Європа» — сучасна інтерпретація стародавнього міфу, яка буде розміщена в інституції Євросоюзу. Анна Хромі — творчиня призу Olivier d'Or (Золоте оливкове дерево), який у 2009 році князь Монако Альбер II вручив лауреату Нобелівської премії миру Елі Візель.

Олімпійські скульптури У 2012 році під час Олімпійських ігор в Лондоні «Олімпійський дух» Анни Хромі був встановлений в Олімпійському селищі, де жили спортсмени протягом ігор. Скульптуру подарував голова Британської олімпійської асоціації Колін Мойніхан. Інша скульптура з олімпійської колекції, «Улісс», встановлена в затоці Монако, а «Сізіф» — в Пізанському університеті.

Громадські галереї

Живопис Джерела натхнення живописних робіт Хромі — музика, особливо опера, класичний балет і стародавні міфи. В її картинах помітно вплив художників Віденської школи фантастичного реалізму та інших художників центральної Європи, а колір, який вона іноді використовує і в скульптурних роботах, нагадує колористику Вільяма Тернера. Завершивши створення «Плащу Свідомості», Анна Хромі написала серію полотен під загальною назвою «Хромологія», в якій знайшли відбиття емоції, цілі і роздуми про те, хто має стати володарем Премії Хромі.

Ранні праці

Премія Хромі У продовження своєї діяльності з розповсюдження «мистецтва свідомості» Анна Хромі заснувала Інститут свідомості — гуманітарну організацію, що сприяє захисту людини і довкілля. З цієї нагоди у 2008 році Хромі подарувала статуетку «Плащ Миру і Свідомості» Папі Бенедикту XVI. Інститут свідомості щорічно вручає Премію Хромі. Лауреатом Премії в 2012 році став Пол Вотсон. У числі номінантів 2013 князь Монако Альбер II, Білл Гейтс, Анджеліна Джолі, Даніель Баренбойм, Джордж Сорос, Джоан Баез, Опра Вінфрі, Пауло Коельо, Стіві Вандер та інші.

Виставки Дон Жуан і Голос Бронзи (2000), Прага Пісня Орфея (2004) П'єтразанта (Італія) Європа (2005) Вандомська площа, Париж Переосмислення міфи (2007), Національний археологічний музей, Афіни Мрія Сходу (2009), Пекін, Китай Міфи Середземного моря (2011), Сен-Тропе, Франція Spiritus Mundi (2012), Фошань, Китай

Примітки

Посилання Офіційний сайт Анни Хромі