Володи́мир Петро́вич Нау́менко ( 29 липня 1954, Голінка) — український поет, журналіст. Головний редактор журналу «Березіль» (з 2000 року).
Біографія
Народився 29 липня 1954 року в козацькому селі Голінка Бахмацького району Чернігівської області. Родина пережила Голодомор 1932—1933 років (дід та бабуся Здьори по лінії матері).
1976 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1976—1986 роках працював кореспондентом, завідувачем сектору культури газети «Соціалістична Харківщина» (тепер «Слобідський край»).
Творчість
Автор поетичних збірок: «Вік пелюстки» (1989) «Заблудлі птахи» (1999)
Численні публікації у періодиці. Окремі твори перекладено російською та німецькою мовами.
Лауреат: Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2004) Премії імені Дмитра Нитченка (2014) «Золотої медалі української журналістики» — нагорода Національної спілки журналістів України (2009)
Із січня 2000 року — головний редактор журналу «Березіль» (до 1991 року виходив під назвою «Прапор»).
Співпрацює з провідними письменниками та поетами.
Родина Одружений. Має двох синів.
Література Андріяшик Дарина. Чи знайдуть світло заблудлі птахи? — Літературна Україна, 2000, 25 травня. Антонишин Світлана. А під вікном спалахують троянди. — ж. «Київ», 2002, № 7–8, с. 180. Білоус-Гарасевич Марія. Яка гарна поезія. — У кн.: Ми не розлучались з тобою, Україно, т. 2, К., Аконіт, 2003, с. 260. Зобенко Марія. Земля, що пам'ятає крила, у поезіях Володимира Науменка. — ж. «Вітчизна», 2001, № 5–6, с. 138. Кашка Володимир. Заблудлість чи воля? Збірка чи книжка? — ж. «Сучасність», 2004, № 2, с. 150. Сизоненко Александр. Летят, но не гаснут слова. — Правда Украины, 2000, 20 грудня. Слапчук Василь. Сумирне птаство миру. — ж. «Кур'єр Кривбасу», 2002, № 154, с. 181.