Попова Балка (до 2024 року — Кутейникове) — селище Іловайської міської громади Донецького району Донецької області. Населення — 2156 осіб (2001).
Географічне розташування
Селище розташоване за 17 км від міста Амвросіївки і пролягає автошляхом територіального значення . В селищі знаходиться залізнична станція Попова Балка. Через населений пункт пролягає автошлях Донецьк — Ростов-на-Дону.
Селище межує з сусідніми селом Осикове Кальміуського району Донецької області.
Історія Селище засноване у 1878 році під первинною назвою Кутейникове, одночасно з будівництвом залізничної лінії — та відкриттям однойменної залізничної станції.
Село зазнало геноциду, внаслідок голодомору українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках.
З серпня 2014 року, через російську військову агресію проти України, Попова Балка перебуває під тимчасовою окупацією російських загарбників.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Амвросіївського району, селище увійшло до складу новоутвореного Донецького району.
19 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про перейменування селища Кутейникове на селище Попова Балка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.
Російсько-українська війна 11 липня 2014 року під час обстрілу терористами зі стрілецької зброї блокпосту на північний захід від Кутейникового загинув солдат батальйону «Дніпро-2» Василь Косенко. 21 серпня загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве лейтенант 28-ї бригади Сергій Ончуров. Офіцер прикрив собою солдата і врятував йому життя, сам загинув. Тоді ж загинув Ігор Хіньов. 24 серпня під час виходу тактичної групи бригади з «котла» в районі Кутейникове — Старобешеве, де військові знаходились під обстрілами терористів з РСЗВ «Град» та «Ураган», загинув капітан 28-ї бригади Андрій Безручак.
В ніч на 25 серпня 2014 року загинули у бою під Кутейниковим старший лейтенант Віктор Михальчук, сержант 51-ї бригади Дмитро Брик та солдати Сергій Бугайчук, Роман Лучук, Дмитро Момотюк, Андрій Мостика, Юрій Оніщук, Микола Павляшик. Тоді 3-й батальйон бригади був оточений російсько-терористичними силами та перебував під постійним артобстрілом. 27 серпня 2014 року після прямого залучення російських військових у селі розташувався полк ВДВ ЗС РФ зі складу Псковської дивізії. 29 серпня при виході з Іловайського котла загинув солдат батальйону «Кривбас» Геннадій Карпенко — перехрестя, через яке їхала машина, було вже захоплено російськими військами; по свідченнях побратимів, у цій машині також знаходився Володимир Свірський.
В селищі російські терористи утримували українських полонених — так, 31 серпня тут помер полонений солдат Володимир Ложешніков.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська194388,68 %українська23510,73 %вірменська50,23 %білоруська20,09 %румунська10,04 %інші/не вказали50,23 %Всього2191100 % За даними перепису 2001 року населення смт становило 2191 особу, з них 10,73 % зазначили рідною мову українську, 88,68 % — російську, 0,23 % — вірменську, 0,09 % — білоруську та 0,05 % — молдовську мову.
Інфраструктура Комбінат хлібопродуктів. Автоколона при комбінаті хлібопродуктів. Середня загальноосвітня школа. Дитячий садок. Амбулаторія.
Персоналії Уродженці села: Івашко Олександр Іванович (1924—1990) — Герой Радянського Союзу. Ткаченко Андрій Якович (1918—1978) — Герой Радянського Союзу.
Примітки