Jay-Z

Шон Корі Картер (; нар. 4 грудня 1969, Бруклін, Нью-Йорк, США), відоміший під псевдонімом Джей-Зі (), — американський репер, автор пісень, виконавчий продюсер і підприємець. Засновник конгломерату агентства талантів і розваг Roc Nation. Його вважають одним із найвидатніших реперів усіх часівCarl Lamarre, G. M., Lamarre, C., Mitchell, G., Murphy, K., Saponara, M., Thomas, D., Elibert, M., Diep, E., III, W. E. K., Mamo, H., & Rouhani, N. (2023, February 14). 50 greatest rappers of all time. Billboard. Retrieved February 14, 2023, from https://www.billboard.com/lists/best-rappers-all-time/ . Він був генеральним директором Def Jam Recordings і відіграв центральну роль у творчому та комерційному успіху таких виконавців, як Каньє Вест, Ріанна та J. Cole. Багаторазово нагороджений премією Греммі. Став першим в історії репером-мільярдером, в 2019 році його капітал складав не менше $1 млрд доларів.

Jay-Z є одним із найпродаваніших музичних виконавців у світі з понад 140 мільйонами проданих записів, Jay-Z виграв 24 нагороди Греммі, найбільше нагород Греммі серед усіх реперів разом із Каньє Вестом. Jay-Z також тримає рекорд за кількістю сольних альбомів (14 альбомів) номер один у чарті Billboard 200. Одержувач нагороди президента NAACP, премії Primetime Emmy, а також був номінований на премію Тоні. Billboard і Rolling Stone віднесли його до списку 100 найкращих артистів усіх часів, Jay-Z був першим репером, удостоєним до Зали слави авторів пісень і першим репером, включеним до Зали слави рок-н-ролу. 2013 року журнал Time назвав його одним із 100 найвпливовіших людей світу.

Раннє життя Шон Корі Картер народився 4 грудня 1969 року в Брукліні, (Нью-Йорк). Він виріс у Marcy Projects, в районі Брукліна Бедфорд-СтуйвесантBirchmeier, Jason. [ Jay-Z Biography]. AllMusic. Retrieved August 24, 2007.. Після того, як його батько Адніс Рівз покинув сім'ю, Шон та його троє старших братів і сестер виховувалися матір'ю Глорією Картер. Пізніше Рівз зустрінеться і помириться з Джей-Зі незадовго до смерті в 2003 році. Джей-Зі стверджує у своїй ліриці, що в 1982 році, у віці 12 років, він вистрелив у плече своєму старшому братові за крадіжку коштовностей. Шон відвідував середню школу Елі Вітні в Брукліні, поки її не закрили. Потім він відвідував сусідню середню школу кар’єри та технічної освіти Джорджа Вестінгауса разом з реперами The Notorious B.I.G. і Busta Rhymes, після чого навчався в Центральній середній школі Трентон у Трентоні, Нью-Джерсі, хоча він не закінчив її, кинувши навчання на другому курсі. Згідно з його інтерв'ю та текстами пісень, він продавав крек-кокаїн і за цей період у нього тричі стріляли. Його колишнього друга засудили до в'язниці за зберігання наркотиків і зброї.

Згодом Шон почав проявляти інтерес до музики, і почав фрістайлити й писати тексти. Кар'єра Початок кар'єри Відомий в околицях як «Jazzy», пізніше він взяв собі сценічний псевдонім «Jay-Z» на честь свого наставника Jaz-O. На початку 1990-х Jay-Z взяв участь в кількох батлах з репером LL Cool J. Вперше він став відомий широкій аудиторії завдяки пісні «Show and Prove» з альбому Big Daddy Kane Daddy's Home (1994). Протягом цього періоду Джей-Зі працював на підспівках у Біг Дедді Кейна. Молодий Джей-Зі з’явився у популярній пісні Big L «Da Graveyard» і в пісні Mic Geronimo «Time to Build», у якій також були перші виступи його колишніх колег з Murder Inc. Ja Rule та DMX у 1995 році. Його перший офіційний реп-сингл називався «In My Lifetime», який він випустив у 1994 році.

1995–1997: Reasonable Doubt і In My Lifetime, Vol. 1 Його виконавська манера була цілком заснована на експромті. Знаючи, що звукозаписні компанії експлуатують артистів, Jay-Z з Деймоном Дешем та Каріїмом «Biggs» Берком організовують свій лейбл Roc-A-Fella Records (слово Roc взято від прізвища Rockefeller) у 1995 році. Уклавши дистриб’юторську угоду з Priority Records, Джей-Зі випустив свій дебютний альбом Reasonable Doubt у 1996 році. Альбом досяг 23 місця в Billboard 200 і був загалом схвалений критиками. Пізніше цей альбом буде занесено до списку 500 найкращих альбомів усіх часів журналу Rolling Stone під №248 і згодом досягне платинового статусу.

Після укладення нової угоди про дистрибуцію з Def Jam у 1997 році Jay-Z випустив наступний альбом In My Lifetime, Vol. 1, який перевершив його попередника. Альбом спродюсований Пафом Дедді. Пізніше Jay-Z пояснив, що альбом був створений в один із найгірших періодів його життя, коли він переживав смерть свого близького друга The Notorious B.I.G. Альбом став особистим одкровенням для Джей-Зі, оскільки він розповів історію свого важкого дитинства. «Глянцевий» продакшн альбому був контрастом до його першого релізу, і деякі шанувальники вважали, що Джей «продався». Як і його попередник, In My Lifetime, Vol. 1 отримав платиновий статус у Сполучених Штатах.

1998–2000: Vol. 2..., Vol. 3... і The Dynasty: Roc La Familia У 1998 році Jay-Z випустив свій третій альбом Vol. 2... Hard Knock Life, який породив найбільший хіт його кар'єри на той час, «Hard Knock Life (Ghetto Anthem)». Він більше покладався на флоу та гру слів. Продюсерами альбому виступили Swizz Beatz, Timbaland, DJ Premier, Ерік Сермон, The 45 King і Kid Capri. Хітами з цього альбому також стали «Can I Get A...» за участю Ja Rule й Amil і «Nigga What, Nigga Who» за участю Amil і Jaz-O. Vol. 2 з часом став найуспішнішим на той час альбомом Jay-Z; він був сертифікований 5х платиновим у Сполучених Штатах і на сьогоднішній день продано понад п'ять мільйонів копій. Альбом здобув нагороду «Греммі», хоча Jay-Z бойкотував церемонію, протестуючи проти програшу DMX у цій номінації .

У 1999 році Jay-Z випустив Vol. 3... Life and Times of S. Carter.Альбом виявився успішним і розійшовся тиражем понад 3 мільйони копій. Найуспішнішим синглом з альбому був «Big Pimpin» за участю UGK. Тим часом репера звинуватили в ударі ножем продюсера Ленса Рівери, який міг бути спричинений піратством нового альбому Ріверою. Соратників Jay-Z звинуватили в організації бунту в клубі, який репер використав для нападу на Ріверу. Jay-Z заперечував інцидент і не визнав себе винним, коли суддя виніс звинувачення. Адвокати репера пояснили, що його не було поруч з Ріверою, що підтвердив свідок і відео з клубу, на якому видно, де знаходився Джей Зі під час бунту. Однак пізніше він визнав себе винним у злочині, що призвело до того, що його засудили до трьох років умовно.

У 2000 році Jay-Z випустив The Dynasty: Roc La Familia, який спочатку мав стати збірним альбомом для артистів Roc-A-Fella, але перетворився на повноцінний альбом Jay-Z. Альбом допоміг представити продюсерів-початківців The Neptunes, Just Blaze, Kanye West і Bink, які згодом досягли помітного успіху. Це також перший альбом, де Jay-Z використовує душевніший звук, ніж його попередні альбоми. The Dynasty продав більше двох мільйонів копій у США.

2001–2002: Ворожнеча з Nas, The Blueprint і The Blueprint 2 У 2001 році Jay-Z задиссив Prodigy після того, як той звинуватив Jay-Z у неповазі через натяк на суперечку Mobb Deep з Тупаком Шакуром, Снуп Доггом і Death Row Records у треку «Money, Cash, Hoes». Пізніше він виконав пісню «Takeover» на Summer Jam 2001, яка спочатку атакувала Prodigy і показав фотографії Prodigy, на яких він одягнений як Майкл Джексон. У рядку в кінці «Takeover» згадується Nas, який критикував його в «We Will Survive». Nas відповів дисс-треком «Ether», а Jay-Z одразу додав куплет до «Takeover», який розлютив Nas і почав ворожнечу між двома реперами. Ворожнеча закінчилася у 2005 році, коли Jay-Z запросив Наса на сцену, де вони разом виконали свої треки.

11 вересня 2001 року Jay-Z випустив свій шостий студійний альбом The Blueprint, який отримав п'ятимікрофонну рецензію від хіп-хоп журналу The Source. Написаний лише за два дніRecounted by Jay-Z on the documentary Collision Course . Collision Course. Jay-Z and Linkin Park. Roc-A-Fella/Warner Bros./Machine Shop Recordings. 2004., альбом розійшовся тиражем понад 427 000 примірників, дебютував під номером один у Billboard 200 і досяг 2-кратного платинового статусу в США. Його хвалили за його продюсакшн та баланс «мейнстрімового» та «хардкорного» репу. Емінем був єдиним запрошеним репером на альбомі (на пісні «Renegade»). Чотири треки були спродюсовані Каньє Вестом, і цей альбом є одним із перших великих проривів Веста в індустрії. Blueprint містить популярні сингли «Izzo (H.O.V.A.)», «Girls, Girls, Girls», «Jigga That Nigga» і «Song Cry». Станом на лютий 2012 року альбом був проданий тиражем 2,7 мільйона копій в усьому світі. 2019 року Бібліотека Конгресу вибрала The Blueprint для збереження в Національному реєстрі записів через «культурну, історичну чи естетичну значущість», хоча його початковий успіх був затьмарений трагічними подіями терактів 11 вересня.

Наступним сольним альбомом Jay-Z став подвійний альбом The Blueprint 2: The Gift & The Curse 2002 року. Альбом дебютував на першому місці в Billboard 200, продавши понад 3 мільйони копій лише в США і перевершивши The Blueprint. Пізніше він був перевиданий в однодисковій версії The Blueprint 2.1, яка зберегла половину треків з оригіналу. Альбом породив два грандіозні хіт-сингли, «Excuse Me Miss» і «'03 Bonnie & Clyde», в якому взяла участь майбутня дружина Джей-Зі, Бейонсе. «Guns & Roses» за участю Ленні Кравіца та «Hovi Baby» також стали двома успішними радіосинглами. Альбом також містив треки «A Dream» за участю Фейт Еванс і покійного The Notorious B.I.G.; і «The Bounce», що містить куплет Каньє Веста, який не вказано в титрах. Blueprint 2.1 містить треки, яких немає в The Blueprint 2: The Gift & the Curse, наприклад «Stop», «La La La (Excuse Me Again)», «What They Gonna Do, Part II» і «Beware».

2003–2005: The Black Album і вихід на пенсію

Після відвідин півдня Франції Jay-Z оголосив про роботу над своїм восьмим студійним альбомом The Black Album на відкритті клубу 40/40 . Він працював з кількома продюсерами, включаючи Just Blaze, The Neptunes, Kanye West, Timbaland, Eminem, DJ Quik, 9th Wonder, The Buchanans і Рік Рубін. The Black Album вийшов 14 листопада 2003 року і продав понад 3 мільйони копій у США.Серед відомих пісень з альбому: «What More Can I Say», «Dirt Off Your Shoulder», «Change Clothes» і «99 Problems». Згодом Jay-Z і Р. Келлі та випустили спільний альбом The Best of Both Worlds.

У 2004 році Jay-Z співпрацював з рок-групою Linkin Park, у якій вони випустили спільний ремікс EP Collision Course, який містив композиції пісень обох артистів, а також концертний DVD. Єдиний сингл з альбому, «Numb/Encore», здобув премію «Греммі» за найкращу спільну роботу в стилі реп/спів, і був виконаний з Linkin Park наживо на церемонії «Греммі», а Пол Маккартні додав куплети з пісні «Yesterday». EP продався тиражем у понад 1 мільйон копій у США.

Пізніше в 2004 році Джей-Зі був призначений президентом Def Jam, що призвело до того, що Джей-Зі, Деш і Біггс продали свої частки в Roc-A-Fella Records, а Джей-Зі взяв під контроль обидві компанії . Повідомляється, що цей важливий крок індустрії був викликаний розбіжностями між Jay-Z і Дешем щодо того, в якому напрямку далі рухатиметься Roc-A-Fella. Публічний розрив між Джей-Зі, Дешем і Біггсом призвів до того, що колишні партнери почали критикувати один одного в інтерв’ю .

2005–2007: Kingdom Come і American Gangster