Стандартизована чжуанська мова (самоназва: Vahcuengh (до 1982 — Vaƅcueŋƅ); : 话壮; ) — офіційна стандартизована форма чжуанської мови.

Вимова цієї мови ґрунтується на діалекті повіту (Гуансі-Чжуанський автономний район), а також з незначним впливом张均如 / Zhang Junru, et. al. 壮语方言研究 / Zhuang yu fang yan yan jiu [A Study of Zhuang dialects]. Chengdu: 四川民族出版社 / Sichuan min zu chu ban she, 1999. page 429f ISBN 7-5409-2293-1/H.75; лексика містить багато північночжуанських слів.

Незважаючи на те, що стандартизована чжуанська мова є офіційним ідіомом, в Юньнані є власний стандартизований говір .

Фонологія У стандартній чжуанській мові 6 тонів, а в закритому складі їх число скорочується до двох: вони позначені цифрами «7» і «8». НомерЛітераКонтурОписПрикладПереклад1(немає)˨˦висхіднийsonвчити2 -z˧˩низький спадний mwngzти3 -j˥високий рівний hwnjпідніматися (сходами)4 -x˦˨падаючий maxкінь5 -q˧˥високий висхідний gvaqперетинати6 -hсередній dahріка7 довгий + p/t/k˧˥високий висхідний bakрот7 короткийкороткий голосний + p/t/k˥високий daepпечінка8 -b/g/d˧середній bagdaebдобуватися складати Для запам'ятовування використовується мнемонічна фраза Son mwngz hwnj max gvaq dah («Навчу тебе сідати на коня, щоб перетнути річку»).

Класифікація Стандартизована чжуанська мова — це штучна суміш чжуанських діалектів. Лексика має переважно північні одиниці; фонетично мова заснована переважно на діалекті Шуанцзао, з додаванням складів ny, ei, ou з говірки Фуляну (обидва населені пункти знаходяться в Уміні). Кілька вчених, включно з Чжан, вважають, що говірка Шуанцзао належать до північно-тайської мовної підгрупи张均如 / Zhang Junru, et. al. 壮语方言研究 / Zhuang yu fang yan yan jiu [A Study of Zhuang dialects]. Chengdu: 四川民族出版社 / Sichuan min zu chu ban she, 1999., а Піттаяпорн (Pittayaporn) поміщає цей ідіом поза північно-тайською підгрупою, хоча й твердить про їх спорідненістьPittayaporn, Pittayawat. 2009. The Phonology of Proto-Tai. Ph.D. dissertation. Department of Linguistics, Cornell University.. Цей говір був узятий за основу в 1950-х тому, що він, бувши північночжуанським, поєднує в собі також характеристики південночжуанських говорів.

Використання Стандартна чжуанська мова використовується там, де зазвичай чжуанською не говорили і не писали, наприклад, у новинних передачах і газетах. За її допомогою записують історії та сучасні пісні, проте традиційні фольклорні пісні записуються чжуанським письмом. Стандартна чжуанська — одна з офіційних мов Китаю: вона є на банкнотах, всі китайські закони повинні перекладатися нею, вона використовується на двомовних покажчиках. Також використовується для навчання дорослих грамоти, але її майже не вивчають у початкових і середніх школах.

Відмінності від діалекту Уміна Стандартна чжуанськаМФАУминМФАПерекладgyaeujkʲau˥raeujɣau˥головаdata˨˦raɣa˨˦окоgaɡa˨˦haha˨˦нога

Писемність

Алфавіт 1952 року Перший чжуанський алфавіт був створений у 1952 році. Він включав 26 букв стандартного латинського алфавітуMinglang Zhou. Multilingualism in China: the politics of writing reforms for minority languages. Berlin, 2003. ISBN 3-11-017896-6.

Ініціалі: ЛітераМФАЛітераМФАЛітераМФАЛітераМФАp[p]v[v]ts[ts]gv[gv]pj[pj]t[t]s[s]g[ŋ]b[ʔb]d[ʔd]j[j]gn[ɳ]m[m]n[n]kv[kv]h[h]mj[mj]l[l]k[k]f[f]r[ɣ]kj[kj] : БукваМФАБукваМФАБукваМФАБукваМФАБукваМФАa[a]iiu[iːu]een[eːn]oog[oːg]up[up]e[e]iu[iu]iin[iːn]og[og]aat[aːt]i[i]ou[ou]in[in]uug[uːg]at[at]o[o]aw[aɯ]oon[oːn]ug[ug]eet[eːt]u[u]aam[aːm]on[on]wwg[ɯːɡ]iit[iːt]w[ɯ]am[am]uun[uːn]wg[ɯɡ]it[it]aai[aːi]eem[eːm]un[un]aap[aːp]oot[oːt]ai[ai]iim[iːm]wwn[ɯːn]ap[ap]ot[ot]ei[ei]im[im]wl[ɯl]eep[eːp]uut[uːt]oi[oi]oom[oːm]aag[aːg]ep[ep]ut[ut]ui[ui]om[om]ag[ag]iip[iːp]wwt[ɯːt]wi[ɯi]uum[uːm]eeg[eːg]ip[ip]wt[ɯt]aau[aːu]um[um]eg[eg]oop[oːp]au[au]aan[aːn]iig[iːg]op[op]eu[eu]an[an]ig[ig]uup[uːp] Тони позначалися літерами c (низький висхідний і низький висхідний), q (середній рівний), x (низький низхідно-висхідний), y (високий низхідний), z (низький низхідний). Високий висхідний і високий рівний тони на письмі не позначалися.

Алфавіти 1957 і 1982 років У 1957 році в КНР для стандартизованої чжуанської мови запропонували використовувати модифікований латинський алфавіт з додаванням змінених кириличних букв і символів МФА; кириличні літери були використані через те, що їх форми нагадували цифри, які використовувалися для позначення тонів, тобто, без зв'язку з їх справжньою вимовою. Реформа 1982 року була спрямована на заміну кирилиці і символів МФА латиницею, для більшої легкості друкуMinglang Zhou, Multilingualism in China: the politics of writing reforms for minority languages 1949—2002 (Berlin, Mouton de Gruyter 2003), ISBN 3-11-017896-6, pp. 251—258..

Алфавіт 1957 року: Aa, Bb, Ƃƃ, Cc, Dd, Ƌƌ, Əə, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Kk, Ll, Mm, Nn, Ŋŋ, Oo, Өө, Pp, Rr, Ss, Tt, Uu, Ɯɯ, Vv, Yy, Ƨƨ, Зз, Чч, Ƽƽ, Ƅƅ. +Приголосні 1957 1982 МФА 1957 1982 МФА 1957 1982 МФА 1957 1982 1957 1982 МФА B bB b Ƃ ƃMb mb M mM m F fF f V vV v D dD d Ƌ ƌNd nd N nN n S sS s L lL l G gG g Gv gvGv gv Ŋ ŋNg ng H hH h R rR r C cC c Y yY y Ny nyNy ny Ŋv ŋvNgv ngv By byBy by Gy gyGy gy My myMy my +Голосні 1957 1982 МФА 1957 1982 МФА 1957 1982 МФА A aA a E eE e Ə əAE ae I iI i O oO o Ɯ ɯW w U uU u Ɵ ɵOE oe +Тони Тон 1957 1982 Контур тона МФА 1 (не позначається)24 ˨˦ 2 Ƨ ƨZ z31 ˧˩ 3 З зJ j55 ˥ 4 Ч чX x42 ˦˨ 5 Ƽ ƽQ q35 ˧˥ 6 Ƅ ƅH h33 ˧

Літери p, t, k використовуються замість b, d, g в кінці складів з 7-м тоном.

Старочжуанське письмо зміненими китайськими ієрогліфами було схоже на в'єтнамське тьи-ном. Деякі знаки чжуанського письма були запозичені з китайської, а інші створені на місці з окремих компонентів. Чжуанське письмо використовувалося для запису чжуанських діалектів більше тисячі років і, на відміну від ханьцзи, ніколи не стандартизувалось, автори могли вибирати різні варіанти написання одного й того ж слова. Стандартна чжуанська може бути записана чжуанським письмом, але офіційно використовується тільки латиниця.

Приклад тексту Перша стаття Загальної декларації прав людини. Латинка19571982ПерекладBouч bouч ma dəŋƨ laзƃɯn couƅ miƨ cɯyouƨ, cinƅyenƨ cəuƽ genƨli bouчbouч biŋƨdəŋз. Gyɵŋƽ vunƨ miƨ liзsiŋ cəuƽ lieŋƨsim, ɯŋdaŋ daiƅ gyɵŋƽ de lumз beiчnueŋч ityieŋƅ.Boux boux ma daengz lajmbwn couh miz cwyouz, cinhyenz caeuq genzli bouxboux bingzdaengj. Gyoengq vunz miz lijsing caeuq liengzsim, wngdang daih gyoengq de lumj beixnuengx ityiengh.Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Чжуанське письмо

Примітки