Ви́шнів — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 1160 осіб. Адміністративний центр Вишнівської об'єднаної територіальної громади.

Походження назви Про походження назви села існує дві версії: за першою село має таку назву через те, що потопає у вишнях; за другою — після скасування кріпацтва тут оселився пан Вишневський і задумав заснувати село. Так в честь пана село було назване Вишнів.

Символіка Основою герба села Вишнів є щит з заокругленою донизу нижньою частиною. Щит вертикально розтятий: у правому червоному полі срібний рівнораменний хрест, що торкається кінцями країв, у лівому синьому золотий ріг достатку наповнений цвітом та стиглими ягодами вишні. Щит може вписуватись у декоративний аркуш, доповнений внизу колосками пшениці. Картуш увінчує «сільська» корона, що додатково підкреслює статус адміністративного центру с. Вишнів.

Срібний рівнораменний хрест в червоному полі — сучасний символ Волині. Золотий ріг достатку — символ достатку та багатства. Цвіт вишні — символ надії та розквіту. Червоні стиглі вишні — уособлюють завершеність, абсолютність, досконалість. Дві ягоди — число пари, взаємодії, доповнення.

Географія Вишнів розташований в південно-західній частині Ковельського району, на відстані 3 кілометри на південь від міста і залізничної станції Любомль. Село розташоване на відстані близько 15 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.

Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль (збігається із ) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, а через східну — автошлях Володимир—Берестя.

Площа населеного пункту — 2,23 км², середня висота над рівнем моря — 179 м.

Історія Перша згадка про Вишнів в історичних документах належить до 1510 року, у тому ж році згадується і церква.

Наприкінці 19 століття в селі було 215 хат та 1421 житель, мурована церква, школа і вітряк.

До війни в селі проживало 7 єврейських родин та 2 польські. Вперше радянська влада в селі була встановлена влітку 1920 року. Ревком налічував 15 чоловік. Очолював його Арсен Сахарук. Секретарем комнезаму був Кузьма Дячук.

За часів панування Польщі в селі діяла підпільна група членів КПЗУ.

В 1939 році був організований колгосп, головою якого став Лукаш Лілікович. Після ліквідації у 1991 році колгоспу імені КПРС в селі було створено КСП «Буг», голова В. О. Веремчук.

Під час окупації нацистами було закатовано 96 жителів села, 53 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини, близько 100 чоловік боролись проти нацистських загарбників. 57 осіб нагороджені орденами і медалями СРСР. У 1960 році у Вишневі споруджено пам'ятник полеглим односельчанам у німецько-радянській війні.

У 1986 році збудовано нове приміщення школи, у 1996 побудовано дитячий садок.

До 23 грудня 2016 року — адміністративний центр Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Вишнівської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу новоутвореного Ковельського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1124 особи, з яких 547 чоловіків та 577 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1182 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,16 % російська 0,59 % білоруська 0,25 %

Соціальна сфера У селі діють: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів; дитячий садок; бібліотека; будинок культури; фельдшерсько-акушерський пункт; кілька магазинів. Вишнівська школаПерші післявоєнні класи (1950 р.)Приміщення старої школиВишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенівВишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Перша царська школа у селі Вишнів була створена у 1898 році. Учителем у ній був поручик Камчатського полку. Навчання велося російською і польською мовами. Учні навчалися у 5 пристосованих приміщеннях, які збереглися до 1986 року. Після Другої світової війни школа була початковою.

Станом на 2009 рік у школі навчалося 209 дітей. За час існування закладу освіту здобуло понад 700 осіб.

Релігія У селі знаходиться дерев'яна церква святих Кузьми і Дем'яна (УПЦ МП), побудована в 1868 році, яка також є пам'яткою архітектури місцевого значення. Охоронний номер — № 207-м.

Відомі люди Вигера Сергій Михайлович — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного аграрного університету; Гай Владислав Вікторович — старший лейтенант Збройних Сил України, командир саперної групи; Литвинюк Володимир Феодосійович — завідувач відділення судинної хірургії обласної лікарні, член Європейської асоціації судинних хірургів; Мінарченко (Куць) Валентина Миколаївна — доктор біологічних наук, професор; Положевець Петро Григорович — головний редактор «Учительской газети» (Москва); Сачук Степан Дорофійович — редактор газети «Волинь», заслужений журналіст України, двічі удостоєний премії Національної Спілки журналістів України «Золоте перо», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня; Хасевич Федір — настоятель церкви в роки 2-ї світової війни, брат Ніла Хасевичаhttps://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/13075/file.pdf.

Галерея

Примітки

Джерела «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради: Районна газета «Радянське життя», № 10, 1989 рік. Карти Google

Література Ви́шнів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.511