Боре́й () — бог північного вітру, син Астрея (Зоряного неба) й Еос (Ранкової зірки), брат Зефіра, Нота й Евра; жив у печері у Фракії.
Викрав Орітію, дочку афінського царя Ерехтея, що народила від нього Бореадів, Гемоса та дочок Клеопатру і Хіону (улюбленицю Посейдона). За Гомером, від Борея, що обернувся на жеребця, кобили Ерехтея породили дванадцять швидких, як вітер, лошат. В Афінах на честь Борея споруджено храм за те, що він допоміг перемогти флот Ксеркса, та встановлено бореазми.
Сюжет міфу, найчастіше сцену викрадення Орітії, відтворено в античній пластиці та в пізнішому європейському живописі (Агостіно Карраччі, Пітер Пауль Рубенс, Шарль Лебрен, Франсуа Буше).
Див. також Сівер — аналог Борея у слов'янській міфології.
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Борей