Мікае́л Лео́нович Таріверді́єв (; 15 серпня 1931, Тбілісі, Закавказька СФРР — 24 червня 1996, Сочі, Росія) — радянський і російський композитор вірменського походження, лауреат Державної премії СРСР (1977) і Премії Ленінського комсомолу (1977). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (4.12.1979). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1982). Народний артист РРФСР (7.02.1986).

Життєпис У 1957 закінчив Музично-педагогічний інститут імені Гнесіних по класу композиції Арама Хачатуряна.

Найбільшої слави Тарівердієв досяг як композитор кіно. Він написав музику до 140 кінофільмів, серед яких — «Сімнадцять миттєвостей весни», «Іронія долі», «Мій молодший брат», «Король-олень», та інші.

Окрім того його творчий доробок включає 4 балети, три концерти для органа, 10 хоралів «Наслідування старим майстрам», монооперу Очікування, симфонію для органа «Чорнобиль» (1988), фортепіанного тріо, циклу п'єс для фортепіано «Настрою», близько 100 романсів.

У 1997 році вийшла в світ книга композитора «Я просто живу».

Досягнення Тарівердієва відзначені багатьма нагородами, зокрема Державною премію СРСР, Ленінського комсомолу (1977), трьох премій «Ніка».

Помер у сочинському санаторії «Актор», похований на Вірменському цвинтарі у Москві.

Музика до фільмів

«Юність наших батьків» (1958) «З попелу» (1958) «Десять кроків до Сходу» (1960) «Людина йде за сонцем» (1961) «Довгий день» (1961) «Мій молодший брат» (1962) «Велика руда» (1963) «До завтра» (1964) «До побачення, хлопчики» (1964) «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» (1964) «Саша-Сашенька» (1966, «Песенка о старом доме») «Останній шахрай» (1966) «Східний коридор» (1966) «Розбудіть Мухіна!» (1967) «Врятуйте потопаючого» (1967) «Любити...» (1968) «Пасажир з „Екватора“» (1968) «Помилка резидента» (1968) «Король-олень» (1969) «Ціна» (1969) «Останній сніг» (1970) «Доля резидента» (1970) «П'ятнадцята весна» (1971) «Земля, до запитання» (1972) «Врятоване ім'я» (1972) «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973) «Зоряна хвилина» (1972, док. фільм) «Іронія долі, або З легкою парою!» (1975) «Ольга Сергіївна» (1975) «Золота річка» (1976) «Зникла експедиція» (1976) «Старомодна комедія» (1978) «Адам одружується з Євою» (1980) «Ми, що нижче підписалися» (1981) «Повернення резидента» (1982) «Передчуття любові» (1994) «Учень лікаря» (1983) «Мідний ангел» (1984) «Державний кордон. Фільм 4 — Червоний пісок» (1984) «Кінець операції „Резидент“» (1986) «Розірване коло» (1987) «Рейс крізь пам'ять» (1987, док. фільм) «Аеліто, що не приставай до чоловіків» (1988) «Коментар до прохання про помилування» (1988) «Поріг» (1988) «По кому дзвонить дзвін Чорнобиля» (1988) «Загадка Ендхауза» (1989) «Хомо новус»/ Homo Novus (Угорщина, СРСР) (1990) «Нелюдь» (1990) «Смерть у кіно» (1991) «Я обіцяла, я піду» (1991) «Танцюючі примари» (1991) «І повертається вітер...» (1991) «Розшукується небезпечний злочинець» (1992) «Нічні забави» (1992) «Російський регтайм» (1993) «Твоя воля, Господи!» (1993) «Повітряний експрес» (1993—2001, Вірменія, Росія, Франція) «Незабудки» (1994) «Роман „alla russa“» (1994) «Злодійка» (1994) «Імперія піратів» (1994, Україна—Росія) «Все навколо засипало снігом» (1995) «Війна закінчена. Забудьте...» (1997) «Все те, про що ми так довго мріяли» (1997) «Твір до Дня Перемоги» (1998) «Тихі вири» (2000) «Ісаєв» (2009, т/с) «Зі мною ось що відбувається» (2012) «Рідні» (2016, док. фільм) та ін.

Автор музики до українських стрічок: «Прощай» (1966, Одеська кіностудія) «Маленький шкільний оркестр» (1968, кіностудія ім. Довженка) «Дощ у чужому місті» (1979, т/ф, 2 с, кіностудія ім. Довженка) «Поріг» (1988) «Надія як свідчення життя» (2007, використовується музика) та інші.

Пам'ять Ім'я Мікаела Тарівердієва носить єдиний у Росії міжнародний конкурс органістів, що з 1999 році проводиться кожні два роки в Калінінграді.

Див. також Тріо Мерідіан Харон Яків Євгенович

Примітки

Посилання Tariverdiev.Ru Tariverdiev at Lib.ru Фільмографія на kino-teatr.ru Микаэл Таривердиев Discography at Discogs