Джал () — місто () в США, на крайньому південному сході округу Леа штату Нью-Мексико, неподалік від кордону з Техасом. Населення — 2202 особи (згідно з переписом 2020 року).

Походження назви Назва міста має унікальне історичне походження. Вона утворена від перших літер ініціалів братів-ранчеро Джона А. Лінча (), які володіли великим скотарським ранчо «JAL» у цій місцевості наприкінці XIX століття. Тавро у вигляді літер «JAL» наносилося на велику рогату худобу та згодом дало назву першому поштовому відділенню, а потім і всьому поселенню.

Історія До появи постійних поселенців територія сучасного Джала була частиною величезних посушливих прерій, де кочували племена команчів. Історія сучасного поселення розпочалася у 1910 році, коли Чарльз В. Джастмен відкрив тут перше поштове відділення. Протягом майже двох десятиліть Джал залишався невеликим і тихим сільськогосподарським та скотарським центром.

Все докорінно змінилося 1 листопада 1927 року, коли компанія Texas Production Company відкрила нафтове родовище Джалмат (), успішно пробуривши першу свердловину «Rhodes No. 1». Це відкриття започаткувало масштабний нафтогазовий бум у Пермському нафтогазоносному басейні (). Протягом кількох місяців населення Джала стрімко зросло за рахунок тисяч робітників, буровиків та інженерів. У 1929 році до міста було прокладено залізницю Texas-New Mexico Railroad, що дозволило транспортувати сировину в промислових масштабах. Офіційний статус міста Джал отримав у 1932 році.

У 1930-х і 1940-х роках місто перетворилося на важливий залізничний та логістичний вузол для компанії El Paso Natural Gas. Промисловий розвиток стимулював побудову перших капітальних споруд, шкіл та комунальної інфраструктури.

Географія Джал розташований за координатами (32.115498, -103.189219) на висоті 936 метрів над рівнем моря. За даними Бюро перепису населення США, загальна площа міста становить 12,49 км², з яких уся площа — суходіл. Ландшафт навколо міста є переважно рівнинним і напівпустельним, характерним для регіону Льяно-Естакадо. На західній околиці міста розташоване невелике однойменне озеро Джал (), яке є центром місцевої зони відпочинку.

Клімат Місто Джал має семіаридний (напівпустельний) клімат (за класифікацією Кеппена — *BSk*) з жарким літом і м'якою зимою. Кількість опадів незначна і в середньому становить близько 320 мм на рік, більшість з яких випадає у вигляді короткочасних грозових злив у літні місяці.

Економіка та інфраструктура Економіка міста історично та стратегічно повністю інтегрована в нафтогазову промисловість Пермського басейну. Видобуток нафти, природного газу, переробка вуглеводнів та обслуговування свердловин забезпечують робочі місця для значної частини працездатного населення. Також розвинена сфера логістики та спеціалізованих вантажних перевезень. Сільське господарство представлене екстенсивним скотарством (розведення великої рогатої худоби).

Через Джал проходить важливе регіональне шосе Нью-Мексико 18 (), яке з'єднує місто з більшими регіональними центрами — містом Ейніс на півдні та містом Гообс на півночі. Місто обслуговує невеликий однойменний аеропорт для загальної авіації — Jal Roads Airport.

Освітою в місті займається Шкільний округ Джал (), який включає початкову, середню та вищу школи (Jal High School). Місцева футбольна та атлетична команда має назву «Jal Panthers» і є важливим елементом суспільного життя міської громади.

Демографія

Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкало осіб у 788 домогосподарствах у складі 587 родин. Густота населення становила 172 особи/км². Було 1009 помешкань (85/км²).

Расовий склад населення: * 84,8 % — білих 0,8 % — чорних або афроамериканців 0,7 % — корінних американців 0,1 % — азіатів 11,8 % — осіб інших рас До двох чи більше рас належало 1,7 %. Частка іспаномовних становила 48,1 % від усіх жителів (регіон має сильний соціокультурний вплив сусідньої Мексики).

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 26,0 % — особи молодші 18 років, 57,1 % — особи у віці 18—64 років, 16,9 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 38,2 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 99,5 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 97,1 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив долари США (медіана — ), а середній дохід на одну сім'ю — доларів (медіана — ). Медіана доходів становила доларів для чоловіків та доларів для жінок. За межею бідності перебувало 6,6 % осіб, у тому числі 3,6 % дітей у віці до 18 років та 7,8 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 943 особи. Основні галузі зайнятості: транспорт та видобуток корисних копалин — 21,6 %, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 17,4 %, сільське господарство, лісництво, риболовля — 16,8 %.

Примітки

Джерела