Анте́рос, також Анте́рот () — давньогрецький та давньоримський бог взаємного кохання. Часто описувався як брат Ероса.
Образ і функції Антерос описувався як бог взаємного кохання, що мстить тим, хто нехтує чужим коханням. Часто протиставлявся Еросу.
Описуючи природу емоцій, Платон стверджував, що Антерос — це потяг до іншої людини, що більше нагадує дружбу, ніж коханняПлатон. Федр, 255d.
Частка «ант-» може розумітися як вказівка на протилежність Антероса Еросу, але також означати, що цей бог рівний Еросу чи передує йому.
На теракотовій пляшечці III-II ст. до н.е. зображено Ероса та Антероса, що мають пташині крила. Останній, на відміну від голого Ероса, прикриває стегна тканиною. Обоє тримають вінки.
У ренесансному та модерному мистецтві зображаються разом, супроводжуючи Венеру чи Психею. Іноді вони борються за душу людини.
Походження Овідій писав, що Ерос і Антерос були братами-близнюками, дітьми Венери (Афродіти)Овідій. Фасти, 6. 90. Цицерон і Сенека зазначали, що батьком Ероса й Антероса був Марс (Арес)Цицерон. Про природу богів, 3. 21Сенека. Федра, 274 і далі..
Клавдій Еліан наводив таку версію появи Антероса: Посейдон закохався в Неріта, сина Нерея, і той відповів йому взаємністю, через що виник АнтеросЕліан. Про тварин, 14. 28 .
Культ Антероса Павсаній описував, що в Афінах стояв вівтар Антероса. Встановили його на честь прибулих до Афін людей, тому що афінянин Мелес, знехтувавши коханням чужинця Тимагора, наказав йому піднятися на найвищу скелю та кинутися вниз. Через муки сумління Мелес потім кинувся з тієї ж скелі й таким чином здійснилася помста за кохання Тимагора, що лишилося без взаємностіПавсній. Опис Еллади, 1. 30. 1.
В Еліді, в одній зі шкіл єдиноборств, був барельєф з зображенням Антероса, що відбирає в Ероса пальмову гілкуПавсаній. Опис Еллади 6. 23. 5 .
Література Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Примітки