Відносини Франції та Індії традиційно завжди були тісними та дружніми, що більше — обидві країни мають «особливі відносини» між собою. Окрім цього, дві країни мають багатовікову історію торгових відносин. Від XVII століття до 1954 року Франція зберігала колоніальну присутність на субконтиненті; Пудучеррі, одна з його колишніх індійських територій, є зараз популярним туристичним місцем для французьких мандрівників в Індії.

Від початку встановлення стратегічного партнерства в 1998 році було досягнуто значного прогресу у всіх сферах двостороннього співробітництва шляхом регулярних обмінів на високому рівні, зокрема на рівні глав держав/Глав уряду, та завдяки розширенню комерційних обмінів, у тому числі в таких стратегічних сферах, як оборона, ядерна енергія та простір. Франція була першою країною, з якою Індія уклала угоду про ядерну енергію, що дозволило Індії відновити повне цивільне ядерне співробітництво з міжнародною спільнотою після того, як в такій угоді Індії відмовило Міжнародне агентство з атомної енергії та Група ядерних постачальників. Існує також зростаюча та широкомасштабна співпраця в таких сферах, як торгівля та інвестиції, культура, наука та технології, а також освіта. Франція послідовно підтримує постійне членство Індії в СБ ООН. Як Індія, так і Франція є прихильниками багатополярного світу на чолі з регіональними демократіями.

Історія

У XVII столітті Франсуа Берньє (1625—1688), французький лікар і мандрівник, став особистим лікарем імператора Великих Моголів Аурангзеба та був ним протягом 12 років.

У XVIII столітті Франція була залучена у європейську колоніальну гру в регіоні Індійського океану та брала в ній активну участь.

Французький генерал Джозеф Дуплекс був пов'язаний з Мухіеддіном Джангою з Декану і Чанда Сахібом під час Карнатських воєн, в конфлікті проти Роберта Клайва з Ост-Індської компанії. Ці стосунки були вигідними для французів, а французькі союзники обдаровували такі райони, як форт Алампараї, взамін на послуги, які французи надавали проти англійців.

Французи досягли успіху в битві за Мадрас в 1746 р., а в 1749 р. французи та індіанці спільними зусиллями перемогли Ануруддіна, проте пізніше в 1751 р. зазнали невдачі в битві при Аркоті, а в 1752 р. здалися остаточно.Cambridge Illustrated Atlas of Warfare, p.160 У 1758 р. французи знову отримали успіх при захопленні форту Сент-Девід під проводом Лаллі, але були остаточно розбиті під Мачиліпатнамом (1759) та у Вандавасі (1760).

Французький військовий авантюрист і найман, Бенуа де Буань, прославився своїм ім'ям в Індії в Імперії Маратха, де він допомагав у багатьох битвах проти британської Ост-Індської компанії.

Французи втратили своє високе становище в Індії з Паризьким договором (1763 р.), хоча все ж таки зберігалися п'ять торговельних постів, що давало можливості для суперечок та владної гри з Великою Британією. Франція досягла успіху в підтримці американської війни за незалежність у 1776 р. і так само хотіла вигнати англійців з Індії.

У 1782 році Людовик XVI уклав союз із пешвою імперії Маратха Мадхавом Рао Нараяном. Як наслідок, Маркіз де Буссі перемістив свої війська до Іль-де-Франсу (Маврикій) і згодом сприяв французьким зусиллям в Індії в 1783 році.The influence of sea power upon history, 1660—1783 by Alfred Thayer Mahan p.461 Андре де Сюффрен став союзником Гайдера Алі у Другій англо-майсурській війні проти панування Великої Британії в Індії в 1782—1783 рр., воюючи з британським флотом на узбережжі Індії та Цейлону. У період з лютого 1782 р. до червня 1783 р. Сюффрен воював проти англійського адмірала сера Едварда Х'юза і співпрацював з правителями Майсора.Cambridge Illustrated Atlas of Warfare, p.159 Армія з 3000 французьких солдатів співпрацювала з Гайдером Алі для захоплення Куддалоре.

У той час як Велика Британія встановила владу над президентством Мадрас (охоплюючи сучасні індійські штати Андхра-Прадеш і Тамілнад), Франція зберігала контроль над Пудучеррі, Карікалом, Янамом і Махе, а також намагалась підтримати міцне становище в Чанданнагарі, на території сучасного Західного Бенгалу. Під час британської колонізації Індії багато індійських борців за свободу (Субраман'я Бхараті, Лала Лайпат Рай, Шрі Ауробіндо) шукали притулку у французьких установах Індії, щоб залишитися якнайдалі від британців.

Індія у Першій та Другій світових війнах

Індійські експедиційні сили «А», Корпус індійської армії та Імперські службові війська сприяли обороні Франції під час Першої та Другої світової війни.

Дарван Сінгх Негі, Габар Сінгх Негі, Гобінд Сінгх та Мір Даст були нагороджені Хрестом Вікторії за виняткову галантність на французьких полях битв. Лейтенант авіації Хардіт Сінгх Малик, пілот ескадрону РАФ № 28 перелетів Верблюда Сопвіта над Францією під час Першої світової війни.

Одні з найбільш визначних битв за участю військ з індійського субконтиненту:

Битва при Нев-Шапель Битва при Арментьєрі Іпрська битва (1914) Битва на Соммі Битва за Лоос Битва за Базентіна Битва за Ла-Бассе Битва за Флерс-Курсорлет Битва при Фестуберті Битва при хребті Аберс Битва при Камбре просування до лінії Гінденбург Перша шампанська битва

Британська Індія та Княжі штати Індії зазнали найбільших жертв Першої світової війни серед домініонів, колоній, протекторатів, мандатів та інших територій Британської імперії. Згідно даних, під час Першої світової війни в Європі загинуло від 64 499 до 73 895 індіанців (порівняно з 59 330 — 62 081 австралійцями та 58 639 — 64 997 канадцями).Commonwealth War Graves Commission Annual Report 2013—2014, page 48. Figures include identified burials and those commemorated by name on memorials.Statistics Canada Archive

Із 130 000 індіанців, які брали участь в театрі операцій Сомма та Фландрії під час Першої світової війни, майже 9 000 загинули. За даними Комісії з воєнних могил Співдружності, у Франції розташовано 8128 могил воїнів Армії Британської Індії та носіїв Індійського трудового корпусу, які загинули у Першій та Другій світових війнах.

Маршал Фердинанд Фош, французький командувач в битві при Нев-Шапелі (4200 індійських жертв), визнав внесок військ з Індії і сказав: «Повертайтесь до своїх домівок на далекому, обмитому сонцем Сході і розкажіть про те, як ваші земляки проливали свою кров на холодну північну землю Франції та Фландрії, як вони захистили її своїм гарячим духом від твердого захвату рішучого ворога; скажіть всій Індії, що ми будемо дбати про їх могили з відданістю в пам'ять про усіх наших померлих. Ми будемо плекати перш за все спогад про їхній приклад. Вони показали нам шлях та зробили перші кроки до остаточної перемоги».

Завдяки індуїстським похоронним обрядам, під час яких останки смертних кремувались, більшість індійських жертв вшановуються не на окремих могилах, а написами на меморіалах війни, зокрема, на індійському меморіалі Нев-Шапель та на меморіаліАнмо-де-ла-Мюаре, що знаходиться на французькому військовому кладовищі Нотр-Дам де Лоретт. Індійсько-китайське кладовище Айет, Британсько-індійське кладовище Ла-Шапелет, Індійське кладовище Новіль-Су-Монрель, Британсько-індійське кладовище Горре, Індійське кладовище Зелобс, Військове кладовище Етаплс, Військове кладовище Сен-Мартін-Льо-Булонь Мерут, Британське кладовище Кабаре-Руж, місто-кладовище Бетуне, Британське кладовище Арке-ла-Батейл та військове кладовище Мазаргів, кладовище Марсель — все це приклади військових кладовищ, на яких розміщені могили чи пам'ятки жертвам Індії у Франції. На Дієпському канадському військовому кладовищі знаходиться могила офіцера-пілота Дастура Рустома Нарімана з Королівських ВПС Індії 12 пл.(R.A.F.). Колоніальні війська та їх робітники, в тому числі з індійського субконтиненту, у французькому військовому некрополі колективно ідентифікуються як ласкари , оскільки так було зауважено на Французькому військовому кладовищі Нотр-Дам де Лоретт.

Невелика кількість індійців з Французької Індії, зокрема з Чанданнагара, служила колоніальними піхотинцями у сухопутних військах Франції під час Першої світової війни Пам'ятник загиблим в місті Пудучеррі був споруджений на згадку про колоніальні війська з Французької Індії. У червні 1940 року Пудучеррі відповіло на звернення Шарля де Голля і стало першою французькою територією, яка відмовилася від колабораціоністського режиму Віші та приєдналася до Вільної Франції.

Цесія французьких територій в Індії Франція встановила дипломатичні відносини з новою незалежною Індією в 1947 році. Наступна угода між Францією та Індією в 1948 році передбачала, що жителі індійських володінь Франції мають право обирати своє політичне майбутнє. У травні 1956 р. дві країни підписали Договір про встановлення де-юрської цесії французьких установ в Індії. Він був ратифікований французьким парламентом у травні 1962 року. 16 серпня 1962 року Індія та Франція обмінялися ратифікаційними грамотами, згідно з якими Франція передала Індії повний суверенітет над утримуваними ними територіями. Пудучеррі та інші анклави Караїкалу, Махе та Янаму з 1 липня 1963 року стали керуватися союзною територією Пудучеррі.

Питання заслуг та недоліків французької колоніальної присутності в Індії є спірним на рахунок експлуататорського характеру колоніальної торгівлі, розшарування французьких підданих у межах колоніальних володінь за етнічною ознакою (європейці та креоли відрізнялися від етнічних індійців у виборчих списках) та колоніального використання індустріальної праці.

Розвиток двосторонніх відносин Двосторонні відносини з Францією, зазвичай позитивні у світі, коливалися щодо питань продажу Пакистану оборонної продукції (ракети Exocet, літаки атлантичного типу Dassault Mirage III, Dassault Mirage 5 & Breguet та підводні човни класу Daphné & Agosta 90B) і були компенсовані особливо сильними відносинами в галузі цивільної ядерної енергетики та аерокосмічного простору.

Візити глав держав та глав урядів Ключовою подією у двосторонніх відносинах став візит у 1998 році президента Жак Ширака. Візит підняв стосунки на новий рівень завдяки підписанню першого в Індії стратегічного партнерства.

У січні 2008 року президент Франції Ніколя Саркозі відвідав Індію та став головним гостем на параді Дня Республіки Індії.

У вересні 2008 року прем'єр-міністр Індії Манмоган Сінгх здійснив важливий візит до Франції.

14 липня 2009 року прем'єр-міністр Індії Манмоган Сінгх став почесним гостем на святкуванню Дня Бастилії, які відбулися в Парижі. Військовий парад Дня Бастилії 2009 року відкрився контингентом індійських військ, залучених із трьох служб (армії Індії, ВМС Індії та ВПС Індії). Солдати, в тому числі рядові солдати з легкої піхоти Марафа полку Центр (MLIRC) проходили по авеню Єлисейських Полів під звуки індійського військового оркестру, що грає такі індійські бойові мелодії, як , Haste Lushai та

4–7 грудня 2010 року президент Франції Саркозі здійснив свій другий візит до Індії.

14–15 лютого 2013 року Індію відвідав новий президент Франції Франсуа Олланд

10–11 квітня 2015 року прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді перебував у Парижі та брав участь у стратегічних двосторонніх дискусіях з президентом Франції Франсуа Олладом. Спільний звіт встановив поточний стан двосторонніх відносин та зазначив плани на майбутнє, зважаючи на спільну заяву між Індією та Францією у квітні 2015 року.

30 листопада 2015 року прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді вирушив до Франції з дводенним візитом, щоб взяти участь у конференції ООН з питань зміни клімату, що проходила в Парижі 2015 року. Нарендра Моді та Франсуа Олланд спільно запросили понад 100 світових лідерів приєднатися до InSPA (Міжнародного агентства з питань сонячної політики та застосування) — глобальної ініціативи просування низьковуглецевих відновлювальних технологій сонячної енергії.

Візит президента Франції Франсуа Олланда у січні 2016 року