Події
2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим. 27 травня — Петро I запровадив Малоросійську колегію, яка замінила Малоросійський приказ для контролю за діяльністю українського гетьмана і його підпорядкування загальноросійській системі управління. 14 липня — Павла Полуботка на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів обрали наказним гетьманом України на заміну покійному Івану Скоропадському. липень — Російський імператор Петро I підпорядкував гетьмана Колегії Генеральних старшин.
Особи
Призначено, звільнено
липень — Павла Полуботка обрали гетьманом України на заміну покійному Івану Скоропадському.
Народились 3 грудня — Сковорода Григорій Савич — видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом»; ( 1794). Бахадир II Ґерай — кримський хан у 1782 р.; ( 1791). Баюрак Василь — ватажок загону опришків, спільник і наступник Олекси Довбуша; ( 1754). Полетика Іван Андрійович — доктор медицини, професор, директор Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівник Васильківського карантину; ( 1783). Рогуля Петро — український іконописець і портретист 18 століття; ( 1800).
Померли 14 липня — Іван Скоропадський — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Представник козацького роду Скоропадських. Старший син Іллі Скоропадського. Генеральний бунчужний (1698—1699), генеральний осавул (1701—1706), стародубський полковник (1706—1708). Гетьман Глухівського періоду в історії України; ( 1646). 8 грудня — Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський) — український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (. 1658 р.). Борозна Максим Лаврентійович — сотник Мглинської сотні Стародубського полку, вихованець Києво-Могилянської академії. Черняк Іван Леонтійович — полковник Полтавського полку Війська Запорозького (1709—1722).
Засновані, зведені 27 травня — заснування Малоросійської колегії, яка замінила Малоросійський приказ.
Костел святого Михаїла (Кам'янець-Подільський) Монастир Святої Трійці (Кам'янець-Подільський) Вертіївка (Богодухівський район) Красне (Чернігівський район, Чернігівська область)
Зникли, скасовані Генеральна військова канцелярія гетьмана Івана Скоропадського
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 900 років з часу (822 рік): входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I. 750 років з часу (972 рік): смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго). початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича. 700 років з часу (1022 рік): перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів. 650 років з часу (1072 рік): Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили РуссюПравда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935. 625 років з часу (1097 рік): У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // . 500 років з часу (1222 рік): з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами. 475 років з часу (1247 рік): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV. заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. 450 років з часу (1272 рік): проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівстваhttps://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav Культурно-історичний портал Спадщина предків. 400 років з часу (1322 рік): захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського. 275 років з часу (1447 рік): 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалівВелике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003. 225 років з часу (1497 рік): 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області). 175 років з часу (1547 рік): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим. 150 років з часу (1572 рік): 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисячЩербак В. О. Реєстрові козаки // . 125 років з часу (1597 рік): 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. НаливайкаГрушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. — С. 8.. 100 років з часу (1622 рік): морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…» вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка. 50 років з часу (1672 рік): 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту. 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича. початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України: 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва) битви під Уманню 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець. битви під Корцем 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня). 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського. 5-6 жовтня — битви під Краснобродом 6 жовтня — битва під Наролем 7 жовтня — битви під Немировом 9 жовтня — битви під Комарним 14 жовтня — битва під Петранкою битва під Калушем 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війниКозак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach at the Encyclopedia of Ukraine (28) жовтня 1672 року в місті БучачіГуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження 700 років з часу (1022 рік): народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; 1066). 675 років з часу (1047 рік): народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого. 625 років з часу (1097 рік): народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; ( 13 листопада 1154). 550 років з часу (1172 рік): 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; ( 1218). 325 років з часу (1397 рік): народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; ( 1466). народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; ( 28 вересня 1429) 250 років з часу (1397 рік): народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія«Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 ().; (1497 — 1548зустрічається також дата 1534 → Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.) — руський A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // , шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р. 125 років з часу (1597 рік): народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); 1647). 100 років з часу (1622 рік): народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; ( 1703). народження Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика; ( 1673). 75 років з часу (1647 рік): народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв, наступника Каплана I Ґерая, попередника Саадета IV Ґерая; ( 1717). 50 років з часу (1672 рік):