Оолі́ти (, ; ) — мінеральні утворення, дрібні (від сотих часток міліметра до 2,5 см) стяжки діаметром кілька міліметрів, зазвичай більш-менш кулястої форми і концентрично-шкаралупчастої та радіально-променистої будови. Бувають вапнисті, залізисті, марганцеві тощо. Ооліти подекуди утворюють промислові родовища. Залізисті ооліти — різновид залізних руд (т. зв. бобова руда).
Види Розрізняють два типи оолітів: Екстооліти () — щільні утворення, що оточують ядро (мінеральне зерно та ін.) і є переважно круглими. Ентооліти () утворюються з бульбоподібної оболонки, шляхом інфільтрації речовини всередину, що повністю або частково заповнює ооліт кристалічною масою. Ентооліти характеризуються більш циліндричною, бобоподібною або бочковидною фігурою. Інфільтрація речовини всередину вважається «інкрустацією» ядраFull text of «Geologische und paltologische Abhandlungen».
Див. також Оолітова порода Оолітова структура Оолітовий вапняк Ентооліти
Примітки
Література
Посилання
Geologische und paltologische Abhandlungen/ Die Jurassischen Oolithe der Schwäbischen