Би́стрик (колишня назва — Бистрик-Ружинський, Ружинський Бистрик)  — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 557 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Географія У селі річка Бистриця впадає у Роставицю, ліву притоку Росі. На південній стороні від села пролягає автошлях . Розміщене 6 км північно-західніше Ружина, за 16 км до залізничної станції Зарудинці.

Населення У 1864 році в селі налічувався 1 631 житель, з них православних 1 622 та 9 католиків, у 1885 році в селі мешкало 2 040 осіб, налічувалось 244 дворових господарства.

. У 1900 році налічувалося 2 937 осіб, з них: 1 417 чоловіків та 1 520 жінок, дворів — 227, за іншими даними — 3 305 мешканців та 395 дворів.

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 2 739 осіб, з них за статтю: чоловіків — 1 344, жінок — 1 395; етнічний склад: українців — 2 713, росіян — 4, євреїв — 15, поляків — 7. Кількість домогосподарств — 548, з них, несільського типу — 5.

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 2 232 особи, дворів — 640.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 712 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 557 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська154599.23 %російська110.71 %інші/не вказали10.06 %Усього1557100 %

Історія Засноване 1525 року. Входило до Ружинського маєтку, згодом продане Софією Ходкевичівною Томашові Замойському. У 1650 році Ян Замойський сплатив податку з 14 димів. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року як село, що належало Покрасі, сплачувало 15 злотих і 12 грошів до замку та 62 злотих і 16 грошів до скарбу.

В середині 19 століття — село на річці Бистрик, що впадає у містечку Ружин в Роставицю, за 5 верст від Ружина та 36 — від центру повіту м. Сквира. Волосне правління перебувало в Ружині, поліційне — в Сквирі. Тут перебувало головне управління маєтком поміщиці Челищевої, після продажу нею Ружина. Земель — 5 109 десятин, відбірний чорнозем. На західній околиці села та біля дороги в Білилівку збереглися давні могили. В селі були церковно-приходська школа, каплиця борщаївської католицької парафії та парафіяльна дерев'яна церква Покрови пресвятої Богородиці, збудована в 1736 році, 5-го класу, землі мала 87 десятин, її дзвіницю збудовано в 1850 році. У 1741 році до церковної парафії, крім Бистрика, входили Веселівка та Війтівці.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Ружинський Бистрик Ружинської волості Сквирського повіту Київської губернії існували православна церква, школа та постоялий будинок.

Наприкінці 19 століття — Бистрик-Ружинський, власницьке село Ружинської волості Сквирського повіту. Відстань до центру повіту — 37 верст, до волосного центру, міст. Ружин, де розміщувалися поштові казенна та земська станції — 5 верст, до найближчої залізничної станції (Зарудинці), де розміщувалася також найближча телеграфна станція — 12 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім цього, селяни ходили на заробітки в Бессарабську губернію. Землі — 2 905 десятин: поміщикам належало 624 дес., селянам — 2193 дес. та 87 дес. — церкві та 1,5 дес. — іншим суспільним станам. Власність К. Г. Вишневської, господарював А. І. Вишневський, за багатопільною системою, селянські господарства велися за трипільною системою. В селі була православна церква (1736 року будівництва), церковно-приходська школа, поміщицький водяний млин та чотири вітряки. Пожежна команда мала помпу, чотири бочки та три багри. За іншими даними, католицької каплиці ніколи в селі не існувало. Вишневській належало 564 десятини землі, Лопачевському — 100 дес. та 71 дес. — селянам.

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Бистрицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Ружинського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради . Відстань до районного центру, міст. Ружин — 3 версти, окружного центру в Бердичеві — 47 верст, до залізничної станції «Зарудинці» — 10 верст. В складі сільської ради входило до Попільнянського (30.12.1962 р.) та Ружинського (4.01.1965 р.) районів.

У Другій світовій війні воювали 419 жителів села, з них 202 загинули, 183 нагороджено орденами й медалями. У 1953, 1958 та 1965 роках в селі споруджено пам'ятники на честь загиблих односельців.

За радянської влади в селі була центральна садиба колгоспу «Україна», що спеціалізувався на відгодівлі свиней. Колгосп мав 3 644,5 га угідь, в тому числі 3 434 га ріллі. В селі діяли середня школа, будинок культури, бібліотека, медпункт, дитячі ясла та 3 крамниці.

У 2020 році територію та населені пункти Бистрицької сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.

Відомі люди Мороз Ярослав Андрійович (1988—2022) — український військовослужбовець, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Примітки

Посилання Погода в селі Бистрик