— серія ранобе, написана Таппей Наґацукі та проілюстрована Шін'їчіро Оцукою. Сюжет розповідає про Субару Нацукі, хікікоморі, що несподівано потрапляє до іншого світу. Роман виходить на вебсайті Shōsetsuka ni Narō з 2012 року. Ранобе за романом видається друком з 24 січня 2014 року компанією Media Factory під імпринтом MF Bunko J.
Кожна з перших трьох арок роботи отримала окрему манґа-адаптацію. Перша, створена Дайчі Мацуе, публікувалася Media Factory з липня 2014 року до березня 2015 року. Друга, авторства Макото Фуґецу, публікувалася Square Enix з жовтня 2014 року до січня 2017 року. Фуґецу також є автором манґа-адаптації третьої арки, яка видається Media Factory з травня 2015 року. Крім того, Media Factory видала дві антології манґи з роботами, виконаними різними художниками.
За оригінальним сюжетом студією White Fox створений телевізійний аніме-серіал, який виходив з 4 квітня до 19 вересня 2016 року. На основі серіалу створені дві серії, які вийшли у форматі OVA 6 жовтня 2018 року та 8 листопада 2019 року. Другий сезон транслювався у форматі split-cours: перша половина виходила з липня по вересень 2020 року, а друга — з січня по березень 2021 року. Третій сезон також транслювався у форматі split-cours: перша частина транслювалася з жовтня по листопад 2024 року, а друга — з лютого по березень 2025 року. Прем'єра четвертого сезону відбулася у квітні 2026 року. У березні 2017 року студія 5pb. випустила створену за романом візуальну новелу.
Загалом продано понад 3 млн копій романів та понад 60 000 копій аніме-серіалу. Оглядачі хвалили ранобе за їхній свіжий погляд на концепцію подорожі до іншого світу, проте критикували за невмілі діалоги та надлишковість. Аніме-серіал критики хвалили за «культурно складний світ» і за вчинки його персонажів. Серіал отримав низку премій для аніме від Newtype у 2015—2016 роках та нагороду у 2017 році, а також був номінований як «Аніме року» на The Anime Awards 2016.
Сюжет Субару Нацукі — хікікоморі, єдиним заняттям якого є гра у відеоігри. Однієї ночі під час походу до магазину його несподівано викликають в інший світ. Не маючи уявлень про те, хто його викликав, він незабаром знайомиться зі срібноволосою дівчиною-напівельфійкою, яка представляється Сателлою, та її компаньйоном Паком. Сателла згадує, що її знаки вкрав злодій на ім'я Фелт. Коли головного героя та Сателлу загадково вбивають, Субару прокидається і виявляє, що він здобув здатність «Повертатися після смерті», що дозволяє йому повертатися назад у часі щоразу, як він помирає. Він знову вітається із Сателлою, проте дізнається, що насправді під ім'ям «Сателли» мають на увазі сумнозвісну «ревну відьму», згадувати яку вважається за табу. З допомогою лицаря Рейнхарда на іншій часовій шкалі Субару рятує життя «Сателли» від вбивці Ельзи. Дівчина зізнається головному герою, що її справжнє ім'я — Емілія. Фелт на знак вдячності повертає їй знаки.
Надалі Субару зустрічає нових знайомих, знайомиться зі світом та намагається допомогти Емілії в її пошуках.
Веброман Веброман Re:Zero Таппея Наґацукі (який писав під псевдонімом ) вперше опублікований на сайті Shōsetsuka ni Narō 20 квітня 2012 року, на якому й виходить дотепер. року опубліковано шість романів та дві побічні історії, які разом містять 488 глав.
Ранобе
Історія створення Масашіто Ікемото, майбутній редактор ранобе від компанії MF Bunko J, вперше познайомився з веброманом у квітні 2013 року, коли той почав з'являтися в його стрічці в соціальній мережі «Твіттер». Його відразу ж вразило те, як твір використовує концепт «Повернення після смерті» і що робота є «депресивним, водночас несподіваним поворотом у жанрі фентезі»; він почав працювати з Наґацукі над адаптацією роману у форматі ранобе. Зазвичай обсяг ранобе становить 250 сторінок, проте Наґацукі подав чернетку першого роману обсягом понад 1000 сторінок, що змусило Ікемото зробити значні правки тесту. Наґацукі хотів вже на ранніх етапах розвитку сюжету розкрити будову світу, тоді як Ікемото вважав, що важливішим є прив'язати читачів до персонажів. Тому зрештою Ікемото змінив структуру історії таким чином, щоб частини, які розкривають будову світу та його лор, були переміщені до третьої арки роботи.
До своєї роботи над Re:Zero ілюстратор Шін'їчіро Оцука працював над відеоіграми, через що під час роботи над ранобе він спочатку малював фони. Прочитавши веброман, він подав Ікемото низку дизайнів персонажів головних героїв. За початковим дизайном Субару виглядав як хуліган, який, як пізніше заявив Оцука, «не є обличчям хлопця в підлітковому віці», тому Ікемото попросив зробити персонажа «доброзичливішим і менш лютим», щоб аудиторія могла співпереживати йому під час емоційних сцен. Початковий дизайн персонажа Емілії видавався дуже простим, тому їй було додано декілька деталей, щоб зробити її цікавішою. Ікемото зазначив, що вона повинна відповідати шаблону «архетипної героїні». Порівнюючи з початковими варіантами, Рем і Рам також зазнали суттєвих змін: їхнім оригінальним дизайнам бракувало характерних елементів волосся, а убрання покоївки були довші та «традиційніші».
Вихід Після публікації веброману компанія Media Factory придбала права на його видання друком. Перший том ранобе з ілюстраціями Шін'їчіро Оцуки опублікований 24 січня 2014 року під їхнім імпринтом MF Bunko J. Станом на березень 2019 року опубліковано дев'ятнадцять томів основної сюжетної лінії, три томи побічної сюжетної лінії та чотири збірки оповідань. Наґацукі та Оцука опублікували в журналі низку побічних оповідань, присвячених персонажам оригінальної роботи, починаючи з персонажа Ельзи у серпні 2016 року. 26 листопада 2016 року вийшло оповідання, присвячене Петрі Лейте, а 27 січня 2016 року — Рам і Рем. Англійською мовою ранобе публікуються видавництвом Yen Press, яке повідомило про придбання ліцензії у соціальній мережі «Твіттер» 2 грудня 2015 року. Yen Press також придбав ліцензію на видання побічних романів Re:Zero EX.
Манґа Манґа-адаптація Дайчі Мацуе під назвою виходила з 27 червня 2014 року в сейнен-журналі компанії Media Factory. Останній том вийшов 23 березня 2015 року. 2 грудня 2015 року компанія Yen Press повідомила про отримання ліцензії на видання манґи англійською мовою.
Друга манґа під назвою з ілюстраціями Макото Фуґецу виходила з 25 жовтня 2014 року в сейнен-журналі Monthly Big Gangan компанії Square Enix. Остання глава опублікована 24 грудня 2016 року. 25 січня 2017 року було видано додаткову главу. Друга адаптація також була ліцензована Yen Press.
Третя манґа авторства Дайчі Мацуе під назвою виходить у журналі Comic Alive з 27 травня 2015 року. Як і попередні дві адаптації, третя манґа також видається англійською мовою компанією Yen Press.
Манґа-антологія під назвою опублікована видавництвом Media Factory 23 червня 2016 року. Друга антологія вийшла 23 вересня 2017 року.
Інтернет-радіошоу Інтернет-радіошоу для просування серіалу під назвою виходило з 27 березня 2016 року. Шоу виходило щопонеділка, його ведучою була Ріе Такахаші, сейю Емілії. Гості, які з'явилися в шоу: Юсуке Кобаяші (Субару Нацукі), Інорі Мінасе (Рем), Юмі Учіяма (Пак), Ріе Муракава (Рам), Сатомі Арай (Беатріче), Чінацу Акасакі (Фелт), Кана Уеда (Анастасія Хошін) та Юй Хоріе (Фелікс). Шоу завершилось 19 грудня 2016 року та налічує 33 епізоди. Перший радіо-CD з 1-8 епізодами шоу вийшов 27 червня 2016 року. Другий CD з 9-16 епізодами шоу вийшов 28 вересня 2016 року. Третій (епізоди 17–24) опублікований 30 листопада 2016 року. Четвертий (епізоди 25–33) вийшов 29 березня 2017 року.
Аніме
Історія створення Можливість створення аніме-адаптації почала розглядатися ще на ранніх стадіях роботи над романом; Шьо Танака, продюсер з компанії Kadokawa, попросив Ікемото порекомендувати роботи, які могли б бути анімовані, на що Ікемото порадив Танаці почитати вебромани Наґацукі. Попри початкове непорозуміння, за яким Ікемото вважав, що Танака не був зацікавлений у роботі, перемови про створення адаптації почалися незабаром після початку приготування веброманів до публікації друком.
У рамках перемов щодо можливої аніме-адаптації Ікемото та Танака звернулися до Цунакі Йошікави, анімаційного продюсера зі студії White Fox, з питанням про можливість створення його студією анімації для майбутнього серіалу. Сподіваючись адаптувати роман у форматі аніме, подібному до Steins;Gate (яке також було створене студією White Fox), і маючи позитивне враження про студію, яка створила низку якісних адаптацій, Танака згодом офіційно звернувся до White Fox з пропозицією про створення серіалу. Президент White Fox запитав думку Йошікави, на що той рекомендував прийняти пропозицію, якщо тільки серіал «не порушує ніяких правил мовлення».
Створення аніме почалося через деякий час після виходу п'ятого роману в жовтні 2014 року. Йошікава обрав режисером серіалу Масахару Ватанабе, оскільки той попередньо працював у стадії над створенням ключової анімації, водночас дизайнером персонажів та анімаційним режисером було призначено Кюту Сакай, оскільки Йошікава вважав, що вона здатна належно дотримуватися рисунку оригінальної роботи та підтримувати якість анімації серіалу впродовж 25 серій. Сценарій був довірений Масахіро Йокотані, для якого ця робота стала першою з класу історій, у яких персонажі «перероджуються в іншому світі». Хоча Йошікава попередив його про наявність насильства в оригінальній роботі, Йокотані все одно був здивований сценами насильства у третьому та наступних романах, оскільки на момент прийняття пропозиції долучитися до проекту він прочитав лише перший роман; Йокотані передав написання цих серій з другої половини серіалу іншим двом сценаристам. Йошіко Накамура приєднався до проекту через деякий час після того, як Масахіро завершив написання сюжету для третьої серії. Коли для Йокотані та Накамури стало неможливим писати сценарій самостійно, було ухвалене рішення залучити ще одного сценариста. Ґаку Іваса, президент White Fox, попросив їх найняти когось «молодшого», на що Йокотані запропонував кандидатуру Ейджі Умехари. Наґацукі, який незадовго до цього грав у відеогру Chaos;Child, сюжет для якої написав Умехара, затвердив його на вакантну позицію, запропонувавши дозволити Умехарі написати «болісні частини»; Умехару запросили приєднатися до проекту близько того часу, коли вже був написаний сюжет для 8 та 9 серій. Для кожного зі сценаристів Re:Zero став першою адаптацією ранобе, над якою вони працювали.
Автор оригінальної роботи Таппей Наґацукі був дуже активним під час створення аніме, відвідуючи зустрічі щодо сюжету та сесії запису. Коли сценаристи стикалися з проблемою в сцені, він іноді писав для них текст, який вони могли б використовувати як орієнтир для написання сценарію. Серіал початково не планувався 25-серійним, проте був подовжений, щоб виділити більше часу для битви з Білим китом (яка була розширена з двох серій до трьох) і для 18-ї серії (сюжет серій 16-18 початково планувалося вмістити у двох серіях). Головною вказівкою Ватанабе працівникам було «захопити настрій роману настільки, наскільки це можливо»; сценаристи дискутували, як їм стиснути насичений оригінальний матеріал таким чином, щоб не втратити центральні елементи історії; Накамура пригадував, як працював із замітками щодо побудови, які «займали цілі сторінки». Під час планування та написання сценарію аніме одним з найважчих питань для персоналу був вибір правильного моменту для його завершення і значний об'єм часу було віддано на вибір того, що розкрити в останній серії, яка включала матеріал тоді ще не розкритий у ранобе.