Неофі́т (від , — новозасаджена рослина, надалі в значенні — новонавернений):
У ранньому християнстві — особа, що через хрещення була прийнята до церковної громади;
Через церковне значення — новопосвячений, новохрещений; взагалі — новий прихильник будь-якої релігії, церкви, чернечого ордену, каменярської ложі;
Переносно — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху або новак у чому-небудь.
Див. також Неофіти (поема) Неофіт (патріарх Болгарський)
Примітки
Література Словник іншомовних слів. (ред. О. С. Мельничук) — Київ, УРЕ, 1974 Brockhaus. Enzyklopädie in 30 Bd. 21. Aufl. 2005–2006