Гекатонхе́йри (; від — «сто», — «рука») — у давньогрецькій міфології — сторукі п'ятдесятиголові велетні, уособлення хтонічних сил.
Гекатонхейри у міфах За Гесіодом, ці істоти були синами Урана й Геї. Уран зненавидів гекатонхейрів за їхню величезну силу і щойно кожен з них, Бріарей, Котт і Гієс, народжувалися, ув'язнював їх під землею в ТартаріГесіод «Теогонія» 147—158 . Під час війни богів на чолі із Зевсом проти титанів (титаномахії), Гея порадила визволити гекатонхейрів. Зевс задобрив велетнів їжею богів, амбросією і нектаром, після чого велетні приєдналися до нього і забезпечили перемогуГесіод «Теогонія» 617—675 .
Після війни Котт і Гієс викликалися стерегти скинутих до Тартару титанів, оселившись біля воріт туди в глибинах океану. Бріарею ж Посейдон віддав у дружини свою дочку КімополеюГесіод «Теогонія» 813—819. Пізніше гекатонхейр Егеон прийшов на допомогу Зевсу, коли той покликав сторуких велетнів для боротьби проти гігантівВергілій. Енеїда X, 56-566.
Бріарей також відзначився в тому, що звільнив Зевса, коли за намовою Гери інші боги-олімпійці зв'язали його та стали ділити владуСхолії до «Іліади» Гомера XXI.444.
Трактування образу Евгемерична традиція пояснює, що воїни Котт і Бріарей жили в місті Гекатонхейрія, тому й називаються гекатонхейрами, і прийшли колись на допомогу Олімпії.
Англійський філолог Мартін Вест запропонував, що гекатонхейри — це істоти первісно водного походження, демонізовані поліпи, втілення моря та його неконтрольованої сили.
Примітки
Див. також
Бріарей Егеон
Література Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Гекатонхейри