Модест Йосипович Рубінштейн (11 жовтня 1894 року, Єлисаветград (нині — Кропивницький) — 24 липня 1969 року, Москва) — радянський економіст і громадський діяч, публіцист. Доктор економічних наук (1935), професор (1954). Учасник Пагвоського руху та інших міжнародних організацій. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1939 роках.

Життєпис Модест Рубінштейн народився 1894 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький) у родині лікаря. У 1911 році закінчив реальне училище в місті Білостоці (Російська імперія, нині Польща). Протягом 1911 року Модест Рубінштейн служив матросом (юнгою) на кораблі «Іляро» (рейс в Африку).

З 1912 по 1917 роки навчався в Цюрихському університеті на біологічному факультеті (закінчив перший курс у 1914 році), потім — у Петроградському психоневрологічному інституті (закінчив два курси в 1915 році) та Московському університеті на медичному факультеті. За фахом — лікар.

Член РСДРП(б) з жовтня 1915 року.

У 1917 році Модест Рубінштейн почав працювати полковим лікарем 691-го Стоходського полку на Південно-західному фронті. У листопаді 1917 року обраний товаришем (заступником) голови Військово-революційного комітету Особливої армії Південно-західного фронту. У 1918 році був обраний делегатом від Південно-західного фронту на 3-й Всеросійський з'їзд Рад.

Після демобілізації, з лютого по травень 1918 року працював завідувачем відділу соціального страхування комісаріату праці Московської області. У травні 1918 — травні 1919 року — заступник завідувача відділу соціального страхування і охорони праці Народного комісаріату праці РРФСР.

У червні 1919 — червні 1920 року — начальник агітаційного відділу, заступник начальника політичного відділу групи військ, начальник евакуаційного відділу санітарної частини на Південному фронті РСЧА.

У червні — вересні 1920 року — заступник завідувача відділу охорони праці ВЦРПС і Народного комісаріату праці РРФСР.

У жовтні 1920 — березні 1921 року — начальник радянського відділу політичного відділу 1-ї Кінної армії.

З квітня 1921 по березень 1930 року працював завідувачем організаційного відділу, завідувачем відділу міжнародних комітетів пропаганди, завідувачем соціально-економічного відділу в Червоному Інтернаціоналі профспілок (Профінтерні), входив до центральної ради Профінтерну. У 1923 році Модест Рубінштейн був переведений до середньоєвропейського бюро Профінтерну у Берліні. У 1925—1930 роках перебував у відрядженнях в Європі, США, Австралії та Китаю.

У вересні 1930 року обраний дійсним членом Комуністичної Академії, потім — кандидатом у члени президії Академії та заступником директора Інституту економіки. У 1931 році у складі радянської делегації брав участь у 2-му конгресі з історії науки і техніки у Лондоні (Велика Британія).

З лютого 1931 по лютий 1934 року — член президії Держплану СРСР.

У 1934 році на 17-му з'їзді ВКП (б) Модеста Рубінштейна обрали до складу Комісії Партійного Контролю при ЦК ВКП (б). У лютому 1934 — квітні 1939 року — керівник групи із хімічної промисловості Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б). Одночасно в 1936—1937 роках працював завідувачем іноземного відділу редакції газети «Правда». З квітні 1938 по червень 1939 року — член Держплану СРСР.

У червні 1939 — липні 1941 працював старшим науковим співробітником Інституту світового господарства і світової політики Академії наук СРСР.

У липні 1941 року 46-річний Модест Рубінштейн пішов добровольцем до 21-ї дивізії Народного ополчення Київського району Москви (пізніше 173-а дивізія)Московские ополченцы в битве за родную столицу. Був старшим інструктором політвідділу 173-ї дивізії і 7-го відділу політуправління Західного фронту. Брав участь у бойових діях під час оборони Москви і при звільненні Смоленська. Потім служив начальником відділу 273-ї стрілецької дивізії на 3-му Прибалтійському фронті. Демобілізований в 1945 році в званні підполковника.

У липні 1945 — листопаді 1947 року — завідувач сектора Інституту світового господарства і світової політики Академії наук СРСР. Член вченої ради інституту.

У 1948—1956 роках Модест Рубінштейн працював в інституті економіки Академії наук СРСР.

Він входив до групи вчених — учасників бесіди з Йосипом Сталіним з питань політичної економії 15 лютого 1952 рокуСталин И. В. Беседа по вопросам политической экономии 15 февраля 1952 года.

У 1954—1955 роках працював радником уряду Індії при розробці 2-го п'ятирічного плану розвитку Індії.

У 1956 році — учасник радянської делегації на виборах президента США.

З серпня 1956 по 1969 рік працював в Інституті світової економіки і міжнародних відносин Академії наук СРСР. В різний час Модест Рубінштейн обіймав посади завідувача сектором, старшого наукового співробітника, члена вченої ради інституту.

Модест Рубінштейн — учасник Пагвоського руху вчених світу (брав участь у восьми конференціях), конференцій ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, член Радянського Пагвоського комітету.

Основні напрямки наукової роботи економіка сучасного капіталізму, її протиріччя та світова економічна криза 1930 року, проблеми міжнародного робітничого руху, економічне змагання двох систем, аналіз розвитку науки і техніки в СРСР і капіталістичних країнах, боротьба за мир і роззброєння проти атомної загрози, атомна проблема в її міжнародному та політичному аспекті, питання господарського будівництва в СРСР тощо.

Загалом у 1921—1969 роках було опубліковано понад 30 книг і брошур, близько 300 статей Модеста Рубінштейна. Багато наукових праць вченого перекладено 16-ма мовами світу.

Помер 24 липня 1969 року в Москві, похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря Москви.

Нагороди Орден Червоної Зірки (1943), Орден Трудового Червоного Прапора (1964), Орден «Знак Пошани» (1967).

Родина Дружина — Кузнєцова Наталія Абрамівна (1895—1979)

Вибрані праці Трибуна Пролеткульта, 1921 г. стр. 98, 101 (стихи). Современный капитализм и организация труда, 1923 г. (3 издания). Социальные корни реформизма. 1926. Издание Профинтерна. Империалистические войны будущего, 1929 г. Мировой экономический кризис капитализма, 1931 г. (2 изд.) Пути технической реконструкции во 2-й пятилетке, 1932 г. Экономическое соревнование двух систем, 1939 г. Химическая промышленность капиталистических стран (подписана к печати 19.06.1941 г., но не издана). Предисловие к брошюре Д. Хогертона и Э. Рэймонда «Когда Россия будет иметь атомную бомбу?», 1948 г. Буржуазная наука и техника на службе американского империализма, 1951 г. Политическая экономия. Учебник (один из авторов). Под ред. К. В. Островитянова. 1954 г. Военные базы США — угроза миру и безопасности народов, 1955 г. Экономическое развитие республики Индии, 1956 г. Если бы не было гонки вооружений, 1958 г. Научно-техническая революция в условиях современного государственно-монополистического капитализма (совместно с Н. Гаузнером), глава 4 в книге «Политическая экономия современного монополистического капитализма», 1971 г. (посмертно).

Примітки

Література Малая советская энциклопедия. 1-е изд. Т. 7. Стр. 465. 1931 г. Ежегодник Большой советской энциклопедии. 1970 г. Выпуск 14. Стр. 600. Экономическая энциклопедия. Т. 3. Стр. 510. 1979 г. Рубинштейн Г. И. Странные судьбы. 1998 г, 2008 г. (2-е изд.) Есаков В. Д. Эпизоды из истории атомного проекта // Природа: журнал. — М.: РАН, 2003. — Вып. 10. — С. 55-56. — ISSN 0032-874X. «Правда». 25.07.1969 г. Стр. 6. «Вечерняя Москва». 25.07.1969 г. Стр. 4. «Мировая экономика и Международные отношения».1969 г. № 9. Стр. 155. «Pugwash Newsletter». 1969 г. Volume 7. № 2. Октябрь. Стр.64.