Тіт Курцілій Манція (*Titus Curtilius Mancia, д/н — після 63) — державний та військовий діяч Римської імперії.
Життєпис Походив з плебейського роду Курціліїв. Про батьків та кар'єру замало відомостей. Здобув звання сенатора. Згодом породичався з заможним представником Нарбонської Галлії. Звідси висувається теорія, що сам Курцілій Манція був звідси, проте це сумнівно.
Наприкінці 55 року призначається консулом-суфектом (разом з Гнеєм Корнелієм Лентулом Гетуліком). Дослідники припускають, що він був автором закону Lex Manciana — про управління державною та імператорською власністю на землю в провінції Африка. Відомо про його конфлікт з зятем Доміцієм Луканом. Курцілій погодився визнати спадкоємицею свою онуку — доньку Лукана — лише у випадку, якщо вона вийде з-під влади батька.
56 року призначено пропретором — імператорським легатом провінції Верхня Германія. 58 року спільно з Луцієм Дувієм Авітом змусив фрізів відступити до власних земель. Того ж року спільно з Дувітом завдав поразки союзу германських племен ампсіваріїв, тенктерів та бруктерів. Манція змусив два останні племені відмовитися від союзу з ампсіваріями, які відступили на власні землі.
Залишався на своїй посаді ймовірно до 63 року. Подальша доля невідома.
Родина Курцілія, дружина сенатора Гнея Доміція Лукана. Їхня онука була матір'ю імператора Марка Аврелія.
Джерела Phlegon of Tralles, De mirabilibus 27 (Fragmenta historicorum Graecorum, Volume 3, Fragment 56) Ronald Syme, «Personal Names in Annals I—VI», Journal of Roman Studies, 39 (1949), pp. 6–18. Werner Eck, Die Statthalter der germanischen Provinzen im 1.–3. Jahrhundert (Köln/Bonn: Rheinland-Verlag in Kommission bei Rudolf Habelt, 1985), p. 25 ISBN 3-7927-0807-8 Christian Settipani, Continuité gentilice et Continuité familiale dans les familles sénatoriales romaines à l'époque impériale, Linacre College, Oxford University, coll. " Prosopographica & Genealogica ", 2000, 597 p. (ISBN 1-900934-02-7)