«Людина під дощем» ― проєктивна графічна методика, розроблена Романовою О. В. і Ситько Т. І., орієнтована на дітей з 9 років і дорослих. Вона розрахована на виявлення рівня адаптації до критичних життєвих ситуацій та виділення основних копінг-стратегій.
Процедура проведення У спокійній обстановці психологічного кабінету клієнту надається два аркуші А4 і кольорові олівці в необхідній кількості. Випробуваному зачитується інструкція «намалюйте людину на одному аркуші паперу і людину під дощем ― на другому», більше ніяких уточнень не робиться і при додаткових питаннях інструкція повторюється. У разі, якщо клієнт надає психологічний опір у вигляді відмови малювати через невміння або критики стосовно дитячої вправи, необхідно уточнити, що його художні дані не мають значення і пояснити, що досліджуватися будуть не його навички. Також можливим є виведення клієнта на питання, чому йому так важливо бути ідеальним в такому незначному аспекті або постійно демонструвати лише дорослість.
Під час проведення слід стежити за діями клієнта (помічати, які предмети були намальовані першими й що було стерто), його настроєм і промовою.
Після закінчення процедури слід задати декілька уточнювальних питань, таких як:
Який загальний настрій першого малюнка? Який загальний настрій другого малюнка? Що відчуває людина на другому малюнку? Як людина на другому малюнку відноситься до дощу?
Інтерпретація Більшу частину інформації про загальний стан і специфіку сприйняття негативних життєвих ситуацій може дати цілісний образ малюнка: атмосфера і настрій дадуть фундамент для розгляду деталей.
Розміщення. Залежно від положення персонажа на другому (котрий є основним у питанні визначення вищезазначених особливостей особистості) малюнку, робиться висновок про тенденції випробуваного: людина, розташована знизу, вказує на депресивні схильності, в той час як зверху ― навпаки ― на оптимістичне сприйняття ситуації. Права сторона відповідає за націленість на майбутнє, ліва ― за зацикленість на минулому; втім, різке зміщення у будь-яку сторону може бути показником схильності до відходу у світ фантазій про минуле або майбутнє відповідно. Особливості людини. Багато про що можуть розповісти такі особливості, як стать і вік героя, зокрема, в залежності від цих факторів визначається схильність клієнта реагувати на стрес певним чином: стереотипно маскулінно або фемінно / по-дорослому або вдаючись у дитячу інфантильність. Різного роду активність намальованого героя може говорити про спробу втекти від проблем в разі швидкого бігу, впевненість в собі в разі твердого кроку чи міцного стояння на ногах або пасивності ― в разі сидіння або лежання. Засоби захисту. Такі деталі, як парасолька, плащ або капелюх, вказують безпосередньо на способи подолання стресу. Наявність будь-яких предметів говорить про рівень адаптованості та умінні справлятися з труднощами; відсутність же ― про незахищеність, потребу в турботі. Нагота героя може вказувати на безпорадність, неприйняття стереотипів поведінки або зосередженість на сексуальному аспекті. Велика парасолька часто символізує співзалежні відносини з батьками (купол вважається символом матері, ручка ― батька). Додаткові предмети. Дерева, автобусні зупинки або печери можуть бути значущими Іншими в житті випробуваного, від яких йому хотілося б отримувати захист і підтримку. У разі, якщо будь-який притулок присутній на малюнку, проте персонаж не використовує його за призначенням, необхідно дізнатися причину; часто це вказує на неможливість отримати допомогу від близьких або закритість від контакту. Дощ і атрибути. Дощ являє собою символ життєвих негараздів, тому від характеру ліній, кількості крапель і його частоти залежить ставлення клієнта до стресових ситуацій. Суцільна стіна зливи вказує на неможливість, на думку людини, впоратися з труднощами, легкий дощик же говорить про оптимістичний підхід. Наявність хмар і блискавок вказує на депресивні тенденції, калюжі ж можуть розказати про невирішені проблеми. Особливості малювання. Крім самих деталей, їхнього особистого символьного значення для клієнта і загального настрою малюнка, необхідно звернути увагу також на натиск, штрихування і промальовування ліній. Сильний натиск, стирання деталей або різке штрихування вказують на сферу тривожності. Незакінчені лінії часто позначають конфлікт, в той час як незграбні різкі фігури ― на агресивність і неадаптованість до стресу. Занадто легкі лінії вказують на брак ресурсу та астенію.
Примітки
Список літератури Романова Е. В., Сытько Т.И. Проективные графические методики. Методические рекомендации. В 2-х частях. СПб., 1992 Пальм Г. А., Психодиагностика: учебное пособие, Издательство: ДУЭП, 2010