Станція теплопостачання № 2 (СТ-2, раніше Київська ТЕЦ-2, Київська районна електростанція (КРЕС)) — найстаріша електростанція Києва, одна з перших теплоелектроцентралей в Україні, введена в експлуатацію 1 травня 1930 року. Обслуговує Подільський та Оболонський райони в управлінні муніципального комунального підприємства Київтеплоенерго. Станом на січень 2016 року станція обслуговувала 1262 споживача, зокрема 62 житлові будинки, 18 лікувальних закладів, 33 дитячі садки, 27 шкіл і 557 відомчих будівель.

Станція є однією з найперших значних промислових споруд Києва в ХХ столітті у стилі конструктивізму. Важливе джерело теплопостачання міста.

Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 49 від 21 січня 1986 року станція внесена до обліку пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення.

Історія

Електростанція була закладена 26 серпня 1926 року на Рибальському півострові. Будівництво велось під керівництвом головного інженера Б. Доманського, його помічника М. Оберучева та архітектора М. Паруснікова.

Перший турбогенератор запустили 1 травня 1930 року, другий — у квітні 1933 року. Перший турбогенератор, виготовлений німецькою компанією Броун-Бовері, мав потужність 11 300 кВт. Другий, потужністю 10 000 кВт, виготовив ленінградський завод «Електросила». Було встановлено чотири французьких котли (на тиск 30 атмосфер).

1935 року здали в експлуатацію третю турбіну на 25 000 кВт.

З початком німецько-радянської війни устаткування електростанції евакуювали. Після відновлення в Києві радянської влади станція відновила свою роботу. 1949 року потужність електростанції досягла 81 000 кВт. У 1960—1961 роках на станції було встановлено теплофікаційне обладнання.

КРЕС спочатку працювала на пиловугільному паливі. Згодом її переобладнали на використання газу і мазуту.

Архітектура КРЕС зведена на насипній основі, укріпленій палями. Композиція — асиметрична. П'ятиповерхова цегляна будівля технічних служб обладнана розподільчим устаткуванням, щитом керування, ліфтом і тримаршовими сходами. До неї примикають турбінна зала й короткий адміністративний корпус.

Робочі сходи турбінної зали акцентовані еркерами на головному фасаді.

Архітектура вирішена в стилі конструктивізму (функціоналізму).

Фасад котельні розчленований великими вітражами. Первісний вигляд ансамблю істотно змінився через реконструкції та добудови. Найкраще зберігся головний фасад першої черги, однак і тут замінені вітражі еркерів турбінної зали. У котельні від первісного вигляду збереглися лише деталі на західному фасаді.

Примітки

Джерела