Василь Миколайович Чекригін ( року, Жиздра, Калузької губернії, Російська імперія — 3 липня 1922 року, станція Мамонтовка,Московської області, РСФРР ) — український живописець, графік, один із засновників та найяскравіших митців художнього об'єднання «Маковець».

Біографія та творчість Дитинство пройшло у Києві. Вчився в іконописній школі у Києво-Печерській лаврі и чотирьох класному міському училищі (термін навчання 6 років).

13-ти років вступає у Московське училище живопису, скульптури та зодчества (МУЖСЗ). В 1913 році знайомиться з Володимиром Маяковським, Давидом Бурлюком, Львом Шехтелем (Жегіним). Чекригін майже увесь час мешкав в домі архитектора Ф. О. Шехтеля тому що був близьким другом Л. Жегіна, сина архітектора.

Влітку він повертався до Києва, де жила його родина. Друг Чекригіна з часів навчання в іконописній майстерні Лаври, Климентій Редько пригадував, як невтомно, щоденно працював Василь у маленькій кімнаті бідної квартири, де він мешкав з мамою, молодшими братами і сестрою. Тоді головним сюжетом його полотен був вершник на коні, з довгим списом, спрямованим на змія. Зрозуміло, вершник був св.Георгієм, символом перемоги світла над пітьмою. Вже на той час Редько відчував, наскільки непересічною людиною був Чекригін. Те, що він писав на початку своєї діяльності, вже знаходило прихильників та поціновувачів у Москві, де на перших шпальтах газет друкувалися фотографії з його робіт. Крім того, він писав й вірші, вчився грати на скрипці. (Климент Редько. Дневники. Воспоминания. Статьи..., с.24-25).

Першим проілюстрував та надрукував в техніці літографії твори В. Маяковського.

Взимку 1913-14 рр. виставив кілька своїх новаторських робіт на 35-у (Ювілейну) виставку МУЖСЗ. Був скандал та позбавлення стипендії на рік. Це змусило Чекригіна припинити навчання. Після того, як він залишив МУЖСЗ, Чекригін бере участь у виставці «№ 4», організованою М.Ларіоновим.

Подорожує Європою.

Повернувшись з подорожі, потрапляє на фронт. Як солдат кулеметної бригади бере участь в боях під Двінськом.

У 1918 входить до складу Комісії зі збереження художніх цінностей.

На початку 1920-х років творчість митця розквітає повною мірою. Він створює кілька графічних циклів: "Розстріл" (1920), "Божевільні" (1921), "Голод у Поволжі) (1922) та "Воскресіння померлих" (1921-22). Бере активну участь в організації спілки художників і поетів "Мистецтво-життя" та в написанні маніфесту цієї спілки

("Маківець").

Серед теоретичних робіт Чекригіна найвідоміша "Про Собор ВІдроджувального музею" (1921), яка присвячена пам'яті філософа Миколи Федорова.

Творчий та життєвий шлях художника завершився надто рано. У 25 років Чекригін трагічно загинув, потрапивши під потяг.

Література Чекрыгин, В.Н. “О Соборе Воскрешающего Музея». В книге " Н.Ф.Федоров: pro et contra". Кн. 2. СПб.: РХГА. С.450-482. Бакушинский А. В. «В пути к великому искусству», ж. «Жизнь» № 3, М.: 1922 «В пути к великому искусству», ж. «Жизнь» № 3, М.: 1922 Каталог выставки произведений В. Н. Чекрыгина (1897—1922). М.: Цветковская художественная галерея, 1923 Каталог. Вторая выставка картин. «Маковец» (Искусство-жизнь). Стр.13, М.: Музей изящных искусств, 1924 (январь). Catalogo. XIV-a Esposizione Internazionale D’Arte della Citta di Venecia, MCMXXIV, p. 237, 1924 Шапошников Б. Без заголовка (о последней встрече с В. Чекрыгиным). Каталог ГМИИ им. А.С.Пушкина к персональной выставке художника. М.,Советский художник, 1969 Точеный О. Выставка работ В.Н. Чекрыгина, «Знамя» № 3, Калуга, 1965 Левитин Е. С. «Об искусстве В.Н. Чекрыгина». Каталог ГМИИ им. А. С. Пушкина к персональной выставке художника в этом музее. М.: Советский художник, 1969 Левитин Е. С. Василий Николаевич Чекрыгин: Рисунки. М.: Советский художник, 1969 Каталог ГМИИ им. А. С. Пушкина к персональной выставке художника в этом музее в 1969—70 гг. М.: Советский художник, 1969 Кустов Г. «Василий Чекрыгин», М.: «Московский художник» № 41, 1970 Климент Редько. Дневники. Воспоминания. Статьи. М.: Советский художник, 1974 Бакушинский А. В. «В. Чекрыгин. Избранные искусствоведческие статьи». М.: Советский художник, 1981 Жегин Л. Ф. «Воспоминания о В. Н. Чекрыгине. Редакция, предисловие и комментарии Н. И. Харджиева». «Панорама искусств» № 10, М.: Советский художник, 1987 Wassili Tschekrygin: Mystiker der Russischen avantgarde: aus der Geschichte des Russischen Expressionismus. Köln: Galerie Gmurzynska, 1992 Дымшиц Э. А. «Василий Чекрыгин. Альбом. Киев, 2005 Скомаровская Н. В. «Собор Воскрешающего музея». Наследие художника Василия Чекрыгина. Ж. «Шпиль», Пермь, 2005 Мурина Елена, Ракитин Василий. Василий Николаевич Чекрыгин. — М.: RA, 2005. — 288 с. — ISBN 5-902801-02-8. Некрасова., Е.А. The life, Writings and Art of Vasiliy Chekrigin. pp. 119–123,Leonardo,Vol.17,# 2,1984 Елизавета Ефремова. Предчувствие грядущего. ГРАФИКА ВАСИЛИЯ ЧЕКРЫГИНА ИЗ СОБРАНИЯ ТРЕТЬЯКОВСКОЙ ГАЛЕРЕИ. Журнал «Третьяковская галерея», #2 2018 (59) Федина М., Кириченко Е., Сайгина Л. и др. Архитектурная сказка Фёдора Шехтеля: к 150-летию со дня рождения Мастера. — М.: Русский импульс, 2010. — С. 119. — 264 с. — ISBN 978-5-902252-46-2.

Примітки