Генрі Едвард Шортт (; , Дгарівал, Індія — , Велика Британія) — британський паразитолог.
Біографія Вищу освіту здобув у Шотландії, в Абердинському університеті, де у 1910 році кваліфікувався як доктор медицини.
У липні 1910 року він був призначений до Індійської медичної служби, де він став капітаном у 1913 році, майором — у 1922 році та підполковником у 1930 році. Після короткого перебування в Англії він повернувся до Індії та отримав звання полковника у 1941 році. Після закінчення Другої світової війни він знову повернувся до Англії.
За час перебування в Індії він був членом, а пізніше директором Комісії з вивчення кала-азару з 1926 по 1933 рік та директором Інституту превентивної медицини і досліджень у місті Гунді (Ченнаї) з 1934 по 1938 рік. Його нагороджено орденом Індійської імперії у 1941 році. Після виходу на пенсію був призначений професором медичної протозоології Лондонського університету.
Разом з Сірілом Гарнемом у 1948 році він виявив тканинну стадію (шизонти) паразитів малярії у біоптаті печінці ссавців.
У 1949 році його обрано президентом на два роки Королівського товариства тропічної медицини та гігієни, а в 1950 році — членом Лондонського королівського товариства.
Його син Вільям став армійським офіцером.
Нагороди 1941 року нагороджений орденом Індійської імперії. 1959 року нагороджений Британським Королівським товариством тропічної медицини та гігієни медаллю Менсона.
Джерела Garnham, P. C. C. «Henry Edward Shortt. 15 April 1887–9 November 1987.» Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 34 (1988): 715—751. Henry Edward Shortt Colonel H E Shortt CIE DSc FRS
Примітки