«Анжи» () — російський футбольний клуб з міста Махачкала. Заснований в 1991 році. Бронзовий призер чемпіонату Росії 2012/13, фіналіст Кубка Росії 2000/01 та 2012/2013. Домашні матчі чемпіонату Росії «Анжи» проводить у Каспійську на стадіоні «Анжи-Арена», єврокубкові матчі — в підмосковному Раменському на стадіоні «Сатурн».
Клуб відроджений 1 вересня 2024 року.
Історія клубу
Створення та становлення клубу Футбольний клуб «Анжи» був утворений в 1991 році директором об'єднання «Дагнафтапродукт» Магомедсултаном Магомедовим та директором футбольної школи Махачкали Олександром Маркаровим. Створена ними команда, яка отримала назву «Анжи», розпочала свою історію з участі в чемпіонаті Дагестану. Слово «Анжи» (кумицькою мовою анжи означає «перлина») — це древня кумицька назва місцевості, де зараз розташоване місто Махачкала.
Дебютант здобув 16 перемог у 20 матчах першості та, жодного разу не програвши, став чемпіоном дагестанської республіки 1991 року.
Ця перемога стала приводом для подальшого розвитку клубу. У наступному сезоні, після розпаду чемпіонату СРСР, команда «Анжи» стартувала у чемпіонаті Росії (2-га ліга, зона «Південь»), де, керована Махачем Керімовим, закінчила сезон на почесному п'ятому місці. У тому році за команду як гравець свій останній сезон у футболі провів Олександр Маркаров, який повернувся на поле після дев'ятирічної перерви. В тринадцяти матчах, зіграних за «Анжи», найкращий бомбардир другої ліги чемпіонату СРСР усіх часів забив 11 м'ячів. Нерідко партнером Олександра Ашотовича по атаці у «Анжи» опинявся його син Михайло, який тоді робив свої перші кроки в професійному футболі.
У сезоні 1993/1994 керівництво клубу запросило на посаду головного тренера Володимира Петрова, поставивши перед командою завдання виходу до першого дивізіону. З цим амбітним завданням «Анжи» впорався, з великим відривом від переслідувачів фінішувавши на першому місці у своїй зоні другої ліги. Однак у зв'язку з реорганізацією всієї російської футбольної першості махачкалинська команда залишилася у другій лізі.
У 1994 році клуб познайомився з новим наставником. На цю роль до Махачкали покликали Ахмеда Алескерова, який вирішив зробити в місті нову команду. Надії, однак, не збулися, і по ходу сезону азербайджанський тренер покинув Дагестан. А «Анжи» закінчив рік з іншим тренером — В'ячеславом Легким — на десятому місці.
Перед початком сезону 1995 року у команди з'явився новий наставник. Ним став Рафаель Сафаров, знаменитий тим, що виховав таких відомих гравців, як чемпіони Росії Михайло Купріянов та Нарвік Сирхан, а також капітана «Маккабі» (Петах-Тіква) Мурада Магомедова. Втім, незабаром Сафаров був звільнений з посади наставника. Його місце зайняв Олександр Маркаров.
Саме в 1995 році махачкалинський клуб вперше голосно заявив про себе на російському футбольному просторі, зробивши сенсацію в розіграші Кубка країни. Дійшовши до стадії 1/16 фіналу, «Анжи» отримав у суперники майбутнього чемпіона Росії — «Спартак-Аланію» з Владикавказа. Матч відбувався в гостях у «Анжи» на стадіоні «Труд». Спочатку в тому поєдинку все складалося на користь «Спартака-Аланії». Анатолій Канищев забив м'яч у ворота голкіпера «Анжи» Андрія Мананнікова в середині другого тайму, проте на 88-й хвилині форвард «Анжи» Алієр Ашурмамадов зрівняв рахунок, а вже у додатковий час Михайло Маркаров забив ще один м'яч у ворота осетинської команди та приніс господарям історичну перемогу. У наступній стадії турніру «Анжи» в гостях розгромив ще один клуб вищого ешелону сочинську «Перлину» з рахунком 3:0. І лише у чвертьфіналі махачкалинців зупинив інший представник елітного дивізіону — московське «Динамо», яке на своєму полі переграло дагестанську команду з рахунком 2:1 і тим самим вибило її з турніру.
У 1996 році керівництво «Анжи» запросило на посаду головного тренера легендарного Едуарда Малофєєва, і в перший же сезон під його керівництвом команді вдалося вирішити завдання виходу в першу лігу, чого так чекали дагестанські вболівальники. Колектив, який завоював підвищення в класі, на 80 відсотків складався з місцевих вихованців. Одним з найяскравіших представників того покоління дагестанських футболістів був Ібрагім Гасанбеков, який досі залишається одним з найкращих бомбардирів в історії «Анжи».
1996—1999 роки. Перший дивізіон
Сезони 1996 та 1997 років пішли у команди на закріплення в дивізіоні, і махачкалинці завершували їх в середині таблиці, зайнявши 13 і 12 місця відповідно.
У 1999 році президентом клубу обрали Хізрі Шихсаїдова, голову уряду республіки Дагестан. У клуб був запрошений відомий дагестанський тренер Гаджі Муслімович Гаджієв, перед яким було поставлено завдання виходу у вищий дивізіон. Гаджієв повністю оновив склад команди, покликавши в неї маловідомих і вже списаних гравців. І відразу ж, в сезоні 1999 року, посівши перше місце в першому російському дивізіоні, «Анжи» завоювала право на підвищення в класі. Але цей успіх був з присмаком гіркоти, через трагедію, яка трапилася в середині сезону. 3 липня 1999 року в автомобільній аварії в Махачкалі, загинув один з найкращих бомбардирів в історії клубу Ібрагім Гасанбеков. Ту перемогу в сезоні гравці присвятили йому, а клуб у свою чергу навічно закріпив за гравцем його 11-й номер .
2000—2002 роки
Участь у прем'єр-лізі сезоні 2000 року та втрачена бронза
Перед дебютним сезоном у вищій лізі Гаджієв здивував напрочуд багатьох футбольних фахівців, не ставши серйозно оновлювати склад, взявши в команду лише одного нового футболіста — македонського легіонера Небойшу Стойковича, який з перших же турів закріпився в основному складі махачкалинського клубу.
Мінімальна активність на трансферному ринку в міжсезоння не завадила «Анжи» блискуче провести дебютний сезон у прем'єр-лізі. Команда, за словами футбольних фахівців, «стала справжньою грозою авторитетів», і в рідних стінах у 2000-му році програла лише один раз — московському «Спартаку» з рахунком 2:0.
Перед завершальним туром «Анжи» йшов на третьому місці та команда повинна була зустрічатися в останньому матчі з прямим конкурентом у боротьбі за бронзові медалі чемпіонату, московським «Торпедо», де махачкалинців влаштовувала і нічия. До останніх секунд рахунок був 1:1, але тут своє слово сказав головний арбітр матчу Юрій Ключников, який на останній доданій хвилині призначив сумнівне пенальті у ворота «Анжи». З нього «автозаводці» забили гол, який приніс їм перемогу в цьому матчі, і команда Гаджієва змушена була надовго забути про медалі чемпіонату. Проте клуб зайняв 4-е місце, яке гарантувало «Анжи» участь у Кубку УЄФА.
Сезон чемпіонату Росії 2001 року, участь в Кубку УЄФА та фінал кубку Росії Сезон 2001 року склався для клубу дуже важко. У чемпіонаті справи складалися невдало, по ходу сезону команду залишив Гаджі Гаджієв, якого тимчасово заміняв Олександр Маркаров, а завершував сезон український фахівець Леонід Ткаченко.
У ході сезону сталася трагедія в матчі за участю «Анжи». 18 серпня махачкалинці грали з московським ЦСКА, і в другому таймі, на 75-й хвилині сталося фатальне зіткнення головами нападника «Анжи» Будуна Будунова та воротаря ЦСКА Сергія Перхуна. Гравець дагестанської команди отримав струс мозку і вибув до кінця сезону, а воротар москвичів з важкою травмою голови був доставлений в республіканську лікарню, надалі перевезений до Москви, де 28 серпня, не приходячи до тями помер. Всі ці потрясіння позначилися на впевненості гравців та безпосередньо на їхній грі, і в підсумку команда посіла лише 13-е місце в чемпіонаті Росії.
Фініш на 4-му місці в чемпіонаті 2000 року дав «Анжи» право на участь у Кубку УЄФА в сезоні 2001 року. Суперником махачкалинців на першій стадії став «Глазго Рейнджерс». Керівництво шотландського клубу, спираючись на нестабільну ситуацію в Дагестані, відмовилося грати в Махачкалі. УЄФА погодився з доказами шотландців і ухвалив рішення про те, що команди проведуть один матч замість двох і відбудеться він у польській столиці ― Варшаві. У цьому одноматчевому протистоянні «Анжи» зазнав поразки з мінімальним рахунком — 0:1.
У травні відбувся фінал Кубка Росії, у якому «Анжи» зустрічався з московським «Локомотивом». На 90-й хвилині капітан махачкалинців Нарвік Сирхаєв вивів команду вперед. На 94 хвилині нападник «Локомотива» Заза Джанашія зрівняв рахунок. У додатковий час команди голів не забили, а в серії пенальті сильнішими виявилися москвичі — 4:3.
Виліт з Російської футбольної прем'єр ліги У сезоні 2002 року команда посіла 15-е (передостаннє) місце і вилетіла у перший дивізіон, по ходу сезону в ній встигли попрацювати три головних тренери ― Леонід Ткаченко, Мирон Маркевич та Гаджі Гаджієв.
2003—2009. Перший дивізіон
Наступні 7 років «Анжи» провели у першому дивізіоні. Майже в кожному сезоні перед клубом ставилося завдання підвищення в класі, але максимум чого досягала команда, це 6-е місце.
У Кубку Росії «Анжи» також виступали не зовсім вдало, вибуваючи вже на перших або других стадіях після початку своєї участі в ньому. Лише в перший рік після вильоту, команда дійшла до стадії півфіналу, де програла вдома «Ростову» — 0:1.
Не сприяла успіхам клубу і тренерська чехарда, в процесі якої командою встигли покерувати 9 тренерів. Лише у 2007 році «Анжи» знайшли постійного тренера на довгі за мірками клубу три роки. Ним став молодий спеціаліст, колишній футболіст клубу Омарі Тетрадзе, який називав себе учнем Гаджі Гаджієва.
Саме під керівництвом Тетрадзе «Анжи» перемогла у розіграші першого дивізіону у 2009 році та отримала, через довгі сім років, право участі у Прем'єр-лізі.
«Анжи» в Прем'єр-лізі. 2010 — 2014 Команду до участі в чемпіонаті Росії 2010 року готував Омарі Тетрадзе, але після першого туру, в якому «Анжи» зіграли внічию 0:0 зі «Спартаком» з Нальчика, тренер несподівано для всіх залишив посаду за власним бажанням.
Опинившись у такій ситуації, клуб вирішив не ризикувати, запрошуючи неперевіреного фахівця, і не ставити тим самим себе під загрозу знову вилетіти до першого дивізіону. В результаті він запросив на посаду головного тренера Гаджі Гаджієва. Кілька матчів, поки залагоджувалися формальні питання та готувалися документи, командою керував її колишній гравець Арсен Акаєв. Лише в 6 турі, командою офіційно почав керувати Гаджі Гаджієв, знову повернувшись до рідного клубу.
Попри на повернення метра тренерського цеху, сезон склався для команди дуже важко, і однією з причин тому є не зовсім правильне укомплектування клубу в міжсезоння. У середині сезону, коли травму отримала головна надія «Анжи» на успішну гру в атаці, Ян Голенда, команда залишилася без номінальних нападників. Справа дійшла до того, що досить тривалий час в атаці довелося грати молодому захиснику Алі Гаджибекову . Все це не сприяло вдалій грі, і команда майже весь рік перебувала в небезпечній близькості від зони вильоту. Лише вдала гра в останніх турах, дозволила «Анжи» уникнути неприємної долі, і навіть допомогла піднятися на непогане для дебютанта місце за підсумками сезону — 11-е.
У січні 2011 року по російськім ЗМІ пролетіла новина, що російський мільярдер дагестанського походження Сулейман Керімов купив «Анжи». Пізніше з'ясувалося, що 17 січня Магомедсалам Магомедов зустрівся з Керімовим і йому було передано 100 відсотків акцій клубу, в тому числі 50 відсотків акції колишнього власника клубу Ігоря Яковлєва, безкоштовно в обмін на фінансову підтримку. Щорічно на зарплати тренерів та футболістів команди, а також придбання новачків клубу Керімов планував витрачати від 30 до 50 мільйонів доларів, також мільярдер планував вкласти в інфраструктуру махачкалинців понад 200 мільйонів доларів, з яких істотна сума мала піти на будівництво нового стадіону вмістимістю понад 50 тисяч глядачів, який мав відповідати всім вимогам УЄФАname="Газета.Ru">.